«Країна, яка не розвиває науку, перетворюється на колонію»
Протягом четверга, 13-го квітня в Центральноукраїнському національному технічному університеті в рамках традиційного щорічного «Дня науки» проходили наукові конференції викладачів, аспірантів та співробітників, студентів та магістрантів навчального закладу.
На запрошення оргкомітету, перед початком пленарного засідання конференції виступив директор Департаменту інфраструктури та промисловості Кіровоградської обласної державної адміністрації Олександр Корнюша, який розповів про співпрацю департаменту із науковцями ЦНТУ.
«Країна, яка не розвиває науку, перетворюється на колонію – сказав свого часу Нобелівський лауреат Фредерік Жоліо-Кюрі, – розпочав своє вітальне слово Олександр Корнюша. – І це абсолютно точні слова. На початку роботи на посаді директора Департаменту інфраструктури та промисловості, я відчув, що наука перебуває у своєму середовищі, державне управління – у своєму, а виробничники займаються своїми справами, і зрозумів, що потрібно налагоджувати зв’язок між галузями. Михайло Іванович Черновол одразу відгукнувся на мої пропозиції співпраці в розробці програм розвитку окремих сфер та втілення наукових розробок регіонального змісту у виробництво. (одним з перших кроків цієї співпраці стало проведення на базі університету спільного круглого столу на тему «Сучасні технології в промисловості, енергетиці та на транспорті регіону» – прим.) Зокрема, на наступному засідання обласної ради розглядатиметься розроблена за участі науковців вашого університету програму інформатизації під назвою «Електронна Кіровоградщина». Зрозуміло, що наука, наукове середовище, науковці можуть допомагати державному управлінню приймати правильні змістовні рішення, які матимуть високий коефіцієнт корисної дії».
Ректор Центральноукраїнського національного технічного університету, професор Михайло Черновол представив основні підсумки наукової роботи університету за 2016 рік.
«Університети відрізняються від інших закладів освіти саме тим, що не лише готують кадри високої кваліфікації, а ще й займаються науковою діяльністю, – говорить Михайло Черновол. – В наш час займатися наукою в Україні не просто, в першу чергу з точки зору фінансування наукових досліджень. Проте, незважаючи на загальні важкі обставини, наш університет все ж демонструє позитивну динаміку. Обсяги виконаних в 2016 році науково-дослідних робіт, порівняно з попереднім роком, виросли майже на 20%. Кафедри університету співпрацювали в рамках 67 договорів про науково-технічне співробітництво із різними підприємствами, з установами Національної академії наук України, іншими установами.
Університет брав участь в розробці декількох програм розвитку Кіровоградської області: стратегічного розвитку, інноваційного розвитку тощо.
Спеціалісти Центру енергозбереження, енергетичного менеджменту і консалтингу, який діє при кафедрі електротехнічних систем та енергетичного менеджменту, протягом 2016 року здійснили енергетичний аудит семи закладів освіти та підприємств комунально-побутового сектору. Науковцями університету розроблено проект обласної програми дорожньої карти з розвитку відновлюваних джерел енергії в Кіровоградській області.
На виконання заходів комплексної програми охорони навколишнього середовища, активно співпрацювала із департаментом екології облдержадміністрації сертифікована лабораторія кліматичного моніторингу кафедри екології та охорони навколишнього середовища.
Зараз кафедра аудиту та оподаткування працює разом із департаментом агропромислового розвитку ОДА над вивченням особливостей оподаткування сільськогосподарських підприємств різного юридичного типу. Дуже серйозна тема, вона матиме значний резонанс і не лише у нас в області.
Також університет співпрацює із міської владою. Наш навчальний заклад став співорганізатором муніципального інвестиційного форуму «TIME to INVEST» (вже у травні цього року на базі ЦНТУ відбудеться наступна сесія форуму – прим.) та всеукраїнської виставки «Енергоефективність. Енергозбереження» - 2016.
Минулого року наш університет вперше взяв участь у ІІ турі конкурсу-відбору проектів наукових робіт молодих науковців за освітньою програмою імені Жана Мане Європейського Союзу.
Загалом, протягом минулого року в університеті було проведено 36 різних наукових та науково-технічних заходів, зокрема, сім міжнародних та дев’ять всеукраїнських. Науковцями ЦНТУ видано 14 монографій, 14 навчальних посібників, один підручник, опубліковано 1244 статті, видано 23 наукові збірники та збірники тез доповідей.
Звичайно, крім викладачів, участь у науково-дослідній роботі університету також беруть й студенти. У першому турі Всеукраїнських студентських олімпіад було задіяно 945 студентів ЦНТУ, до другого туру вийшло 35 студентів, 12 з них вибороли призові місця (це найкращий показник серед ВНЗ Кіровоградщини). Також п’ятеро студентів ЦНТУ вибороли призові місця конкурсів студентських наукових робіт. За участю студентів опубліковано 712 статей, отримано 20 патентів.
Міністерство освіти і науки України довірило нашому університету виступати базовим навчальним закладом при проведенні фіналів всеукраїнських студентських олімпіад з чотирьох спеціальностей.
Минулого року в університеті з’явились нові напрямки наукової роботи, взагалі нові, яких раніше у нас не було. Наші науковці поступово публікуються у міжнародних виданнях, які входять до наукометричних баз даних. В рейтингу українських ВНЗ публікацій у базі Scopus наш університет зробив, можна сказати, величезний стрибок.
Це дуже коротко про результати нашої роботи за минулий рік. Дякую вам усім за все, що нам вдалося зробити в 2016 році, і сподіваюсь, що 2017-го року ми спільними зусиллями зробимо ще більше».
Протягом пленарного засідання конференції було представлено три доповіді: «Актуальні питання кібербезпеки» (доповідач – завідувач кафедри програмування та захисту інформації ЦНТУ, доктор технічних наук, професор Олексій Смірнов); «Стан водних екосистем Центральної України» (доповідач – завідувач кафедри екології та охорони навколишнього середовища ЦНТУ, кандидат біологічних наук, доцент Ольга Мєдвєдєва); «Механотроніка і 3D друк у контексті промислової революції» (доповідач – завідувач кафедри металорізальних верстатів та систем ЦНТУ, доктор технічних наук, професор Андрій Кириченко).
Завкафедрою програмування та захисту інформації Олексій Смірнов навів факти кібернетичних злочинів та випадки кібернетичної війни проти України (наприклад, атаки комп'ютерних систем управління енергопостачальних компаній України, хакерські атаки на урядові сайти тощо), на фоні який значно зростає роль одних з найбільш кваліфікованих фахівців у ІТ сфері – спеціалістів у галузі захисту інформації.
«Сучасні фахівці із захисту інформації мають бути готові до розробки та прийняття абсолютно нових рішень, – говорить професор Олексій Смірнов. – Завдяки підготовці на нашій кафедрі, фахівці вміють не тільки використовувати існуючі інструменти, а й створюють інші. Студенти кафедри власноруч реалізують ключові алгоритми криптографічного захисту, мають курс лекцій та лабораторні практикуми зі спеціального курсу математики для криптографії, реалізують самостійно такі інструменти, як сніфери мережевих пакетів, антивіруси (у тому числі мережеві), тому здатні генерувати власні рішення задач в галузі захисту інформації».
Завкафедрою екології та охорони навколишнього середовища ЦНТУ Ольга Мєдвєдєва в контексті аналізу стану водних екосистем Центральної України розповіла про науково-дослідну роботу за темою «Дослідження екологічного стану Кременчуцького водосховища в районі водогону «Дніпро-Кіровоград»», що здійснюється колективом кафедри екології та ОНС.
Зокрема, проведеними дослідженнями акваторії, прилеглих територій, рибних ресурсів та загального біологічного різноманіття визначено ряд загрозливих тенденцій, які найближчим часом можуть значно погіршити екологічну ситуацію і навіть зробити цю ситуацію неконтрольованою. Такі загрози роблять надзвичайно актуальним продовження розпочатого фахівцями кафедри комплексу досліджень.
У доповіді завкафедрою металорізальних верстатів та систем ЦНТУ, професора Андрія Кириченко було привернуто увагу до тенденцій використання сучасних засобів виробництва, у тому числі, технологій 3D друку, які дозволяють знижати собівартість дрібносерійного та індивідуального виробництва товарів.
Незважаючи на те, що загалом в Україні відповідні процеси протікають повільно, кафедра металорізальних верстатів та систем ЦНТУ спрямовує свою науково-практичну діяльність в галузях мехатроніки, робототехніки, верстатів з ЧПУ, 3D друку тощо. Зокрема, на кафедрі розроблено та виготовлено єдиний в Україні дослідний зразок швидкісного дельта-робота для сортувально-пакувальних операцій.
В рамках держбюджетної тематики створено унікальний дослідний зразок модельного верстата з механізмом паралельної структури, на якому проходять випробування різні варіанти компоновок, конструкцій робочих органів, засоби підвищення геометричної та кінематичної точності. Напрацювання фахівців кафедри в галузі мехатроніки та механізмів паралельної структури стали основою для розробки прогресивних конструкцій 3D-принтерів.
Як відзначив професор Андрій Кириченко, науково-практична діяльність у галузях мехатроніки і 3D друку сприяє популяризації науки і техніки, підвищенню престижу інженерних спеціальностей та розвитку STEM-освіти.
По завершенні пленарного засідання, робота LI наукової конференції викладачів, аспірантів та співробітників Центральноукраїнського національного технічного університету та ХLVІІI наукової конференції студентів та магістрантів ЦНТУ була продовжена на кафедрах навчального закладу за окремими тематичними секціями.
Підготував Олександр Виноградов