Чверть століття спеціальності «Агрономія» в ЦНТУ: випускники вітають рідну кафедру
Наприкінці минулого тижня на кафедрі загального землеробства Центральноукраїнського національного технічного університету відсвяткували одразу три знакові ювілейні дати: 25 років від моменту відкриття в нашому навчальному закладі спеціальності «Агрономія»; 20 років від створення де-юре кафедри загального землеробства та 20 років першого випуску фахівців за спеціальністю «Агрономія».
Відзначити ювілейні дати «агрономічного» напряму підготовки ЦНТУ на кафедрі загального землеробства зібралися викладачі та друзі кафедри, сьогоднішні студенти та випускники різних років.
Як зазначив декан факультету сільськогосподарського машинобудування ЦНТУ, професор Василь Сало, за минулі 20 років кафедрою загального землеробства підготовлено понад 1000 фахівців за спеціальністю «Агрономія» за денною і заочною формами навчання (спеціалісти і магістри).
«Більшість випускників кафедри загального землеробства працюють за своєю спеціальністю в галузі сільгоспвиробництва, галузі, яка є основою формування державного бюджету, – говорить декан ФСГМ Василь Сало. – Крім того, що наші випускники успішно працюють в аграрному секторі, вони також досягли великих успіхів на виборних посадах і в державному управлінні, представляли і, упевнений, ще будуть представляти наш регіон у Верховній Раді України. Багато випускників кафедри загального землеробства нашого університету стали науковцями, більш того, дехто із випускників вже працюють викладачами на цій кафедрі. Дуже приємно, що знання і вміння працювати із людьми, які наші випускники набули протягом навчання на кафедрі, допомагають їм у житті».
Як зауважує завкафедрою загального землеробства ЦНТУ, кандидат біологічних наук Микола Мостіпан, успіхи кафедри стали можливими завдяки усім випускникам кафедри, які свого часу повірили у викладачів та прийшли навчатися саме на кафедру загального землеробства нашого університету.
«Колектив кафедри пишається кожним із своїх випускників, – говорить Микола Мостіпан. – Ми переконані у тому, що не місце прикрашає людину, а людина прикрашає те місце, де вона працює. Наша кафедра – це територія формування успішних людей. За відносно короткий проміжок часу наші випускники досягли величезних висот у бізнесі, в політиці, на державній службі. Серед випускників кафедри є депутати, керівники районних та обласних державних адміністрацій (зокрема, теперішній голова Кіровоградської ОДА Сергій Кузьменко – прим.), голови районних рад, заслужені працівники сільського господарства України. 19 випускників кафедри вже здобули наукову ступінь кандидата наук».
«Ви отримали вищу освіту на кафедрі загального землеробства, і де б ви не працювали, – звертається до випускників кафедри загального землеробства Микола Мостіпан, – для нас ви були і залишаєтесь нашою гордістю. Ми вдячні вам за те, що ви створили добрий імідж нашої кафедри. Завдяки цьому спеціальність «Агрономія» є однією з найбільш популярних спеціальностей університету. Лише цього року ми набрали на навчання більше 120 студентів!
За відносно короткий проміжок часу кафедра загального землеробства зробила якісний крок у своєму розвитку. Ми двічі успішно пройшли акредитацію спеціальності «Агрономія» за четвертим рівнем, розширили ліцензійний обсяг магістратури до 60 осіб, здійснюємо навчання в аспірантурі.
На кафедрі успішно працює наукова школа, заснована ще першим завкафедрою Степаном Миколайовичем Слободяном. Лише за останні роки впроваджено у виробництво 16 наукових розробок представників кафедри, колектив кафедри опублікував понад 1000 наукових статей, видано дві монографії, 12 навчальних посібників, отримано 11 авторських патентів. Протягом останніх трьох років студенти нашої кафедри сім разів ставали переможцями Всеукраїнських студентських олімпіад зі спеціальності «Агрономія» та дисципліни «Біологія».
Також колектив кафедри приділяє велику увагу міжнародній роботі. Наші студенти проходять стажування в Німеччині, Франції, Данії, Великобританії, США та інших країнах. Такі студенти як Денис Буров, Дмитро Доброван, Олена Федорченко продовжили навчання в магістратурі вищих навчальних закладів Франції. Завдяки зусиллям кафедри загального землеробства та, зокрема, доцента Лариси Віталіївни Сало, цього року укладено дві міжнародні угоди, а 17 студентів нашої спеціальності стажувалися за кордоном».
На початку 1990-х фахівці за спеціальністю «Агрономія» навчалися на однойменній секції при кафедрі сільськогосподарського машинобудування. Коли ж, нарешті, все було готово для створення окремої кафедри загального землеробства, на посаду завкафедри запросили викладача і науковця Степана Слободяна з Подільської державної аграрно-технічної академії (колишній Кам’янець-Подільський сільськогосподарський інститут).
В ті часи Кіровоградщина не мала достатньої кількості фахівців-агрономів, пригадує Степан Миколайович. В області не існувало ВНЗ, де могли б навчатися агрономи, тому кіровоградська молодь їхала на навчання до інститутів та академій Києва, Вінниці, Умані, Одеси тощо. Дехто по завершенні інституту залишався там, де навчався. Випускники аграрних спеціальностей, які є уродженцями інших регіонів, і яких після завершення інституту направляли на роботу до Кіровоградської області, могли попрацювати декілька років та поїхати додому. Тому в області був великий дефіцит спеціалістів такого профілю.
Незважаючи на скептицизм представників «старої гвардії» агрономічних навчальних закладів, Кіровоградський інститут сільськогосподарського машинобудування став першим технічним ВНЗ в Україні, де було започатковано підготовку фахівців за спеціальністю «Агрономія». Сильно допомогли організувати навчання студентів-агрономів наукові співробітники Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції, які також працювали викладачами.
Одного разу колега Степана Слободяна, доктор наук, який переїхав на роботу з Кам’янець-Подільського до Кіровоградського державного педагогічного інституту, почув, що в КІСМ на посаду очільника кафедри загального землеробства потрібен досвідчений фахівець відповідного профілю, і запропонував кандидатуру Слободяна.
Коли йому запропонували очолити кафедру загального землеробства КІСМ, пригадує Степан Миколайович, він анітрохи не вагався. «Я був впевнений у собі і не сумнівався, що мені вдасться налагодити роботу кафедри, – говорить доктор сільськогосподарських наук, професор Степан Слободян. – В основному, кафедра вже була набрана, коли я прийшов, вони вже навіть зробили один (перший) випуск спеціалістів. Але для того, щоб мати можливість й далі випускати фахівців, кафедра повинна була пройти акредитацію. Потрібні були висококваліфіковані викладачі, а їх було мало. На кафедрі не було професорів, не було докторів наук, тільки декілька кандидатів наук, які прийшли на кафедру з дослідної станції. Столичні фахівці в нас сумнівалися, але усі труднощі нами були переборені. Спочатку ми пройшли акредитацію на підготовку спеціалістів, а ще через п’ять років нашу спеціальність акредитували на IV рівень і ми почали готувати не тільки спеціалістів, а й магістрів. Коли кафедра почала випускати магістрів – ми також пройшли акредитацію для відкриття аспірантури. С тих пір кафедра стала самостійною».
За словами Степана Слободяна, найбільшою проблемою у перші роки роботи кафедри загального землеробства була недостатня кількість досвіду викладачів. Деякі викладачі кафедри взагалі читали лекції вперше, вели лабораторні заняття вперше. Тож потрібно було навчати як студентів, так і викладачів. Завкафедрою особисто відвідував лекційні та практичні зайняття молодих викладачів, а потім в індивідуальному спілкуванні давав їм поради, як краще проводити зайняття.
Зараз, дивлячись на своїх колишніх студентів та колег-викладачів, Степан Миколайович Слободян не приховує емоцій. «Приємно чути слова про досягнення кафедри, – говорить перший завідувач кафедри загального землеробства нашого університету. – Коли до мене підходять студенти, дякують, розказують, що до цього часу пам’ятають мої лекції, що працюють за моїми конспектами, це мене розчулює до сліз. Якщо люди роблять так, як я вчив, це означає, що праця моя не пропала».
Весь час існування кафедри загального землеробства університету, кафедра плідно співпрацювала із Кіровоградською державною сільськогосподарською дослідною станцією НААН. Дослідна станція та кафедра загального землеробства просто не зможуть існувати одна без іншої, вважає директор Кіровоградської сільськогосподарської дослідної станції Ігор Семеняка.
«Спочатку треба сказати, що дослідна станція стала базою для створення даної кафедри, – розповідає Ігор Семеняка. – На той час майже половину персоналу кафедри складали сумісники: науковці дослідної станції, які допомагали забезпечувати в інституті навчання за спеціальністю «Агрономія». Потім вже випускники кафедри, молоді агрономи, приходили працювати на дослідну станцію. Таким чином відбувся взаємний обмін фахівцями. Зараз два заступника директора – це випускники кафедри, кандидати наук (до речі, обидва були аспірантами Степана Миколайовича Слободяна). Фактично, 50% співробітників станції, – враховуючи те, що на дослідній станції працюють не лише агрономи, а також й інженери-механіки, економісти, спеціалісти в галузі тваринництва тощо, – становлять випускники даної кафедри. А серед агрономів майже усі співробітники молодого та середнього покоління – випускники кафедри загального землеробства цього університету. Тому ми зобов’язані працювати та творити разом.
Кафедра загального землеробства готує спеціалістів, ми надаємо базу для практичних занять, для дипломного проектування, для практики, для дисертаційних робіт, сприяємо студентам, аспірантам і викладачам у проведенні дослідів. Кожного року на кафедрі достатньо студентів із високим рівнем підготовки, яких можна гарантовано залучати до наукової діяльності і потім пропонувати їм роботу на дослідній станції.
Представники дослідної станції як і раніше викладають на кафедрі загального землеробства ЦНТУ. Я сам з 1998 по 2004 рр. працював на кафедрі, потім суміщав викладання і посаду заступника директора дослідної станції із наукової роботи. Із 2015 року я вже директор Кіровоградської сільськогосподарської дослідної станції, але підтримую зв’язки і все ще викладаю на кафедрі».
Під час привітань викладачів, співробітників та випускників кафедри загального землеробства ЦНТУ із ювілейними датами, начальник відділу Департаменту агропромислового розвитку Кіровоградської обласної державної адміністрації Григорій Арсірій вручив почесні грамоти викладачам: кандидату технічних наук Катерині Васильковській і кандидату сільськогосподарських наук Ользі Андрієнко.
Крім цього, голова профкому ЦНТУ Олександр Мажейка вручив почесну грамоту від Кіровоградського обласного комітету профспілки працівників освіти і науки України викладачу кафедри загального землеробства ЦНТУ Наталії Трикіній.
На честь 20-річного ювілею кафедри загального землеробства та 20-річчя першого випуску фахівців спеціальності «Агрономія» випускники кафедри започаткували «Алею поколінь», висадивши саджанці декоративних дерев. Також випускники 1997-20017 років запечатали «капсулу часу» із посланням до випускників кафедри 2042 року (50 років від започаткування спеціальності), в якому вони описали своє студентське життя.
«Кафедра загального землеробства – це територія формування успішних людей», – говорив під час свого виступу завідувач кафедри Микола Мостіпан. Успішних випускників спеціальності «Агрономія» ЦНТУ, дійсно, дуже багато. Одним із таких випускників є комерційний директор компанії «Імперія-Агро» Сергій Поляков, студент групи АГ 97-1.
Агрономом він став не плануючи для себе такої кар’єри. До інституту його досвід роботи із рослинами та землею обмежувався лише невеличким домашнім городом.
«Після школи я хотів йти вчитися на лікаря, двічі поступав до медичного ВНЗ, але не поступив, – розповідає Сергій Поляков. – Тоді я поступив на кафедру загального землеробства, думав трохи там провчитися, а потім перевестися на економічний факультет. Але, коли я почав вчитися, мені настільки сподобалась ця спеціальність, що я залишився на кафедрі загального землеробства до випуску і закінчив університет за спеціальністю «Агрономія». Мене зацікавила наука про рослини, про те, як їх вирощувати, як отримувати гарні врожаї. Звичайно, протягом навчання у мене виникали думки, де я буду працювати після університету. Хоча у той час професія агронома не була дуже популярною, не такою популярною, як зараз, вже на третьому курсі я зрозумів, що хотів би працювати агрономом і це дуже хороша спеціальність. На четвертому курсі я почав працювати на Кіровоградській дослідній станції у Созонівці. Після завершення навчання мене запросили на дослідну станцію на постійну роботу. Починав агрономом-насіннєводом (досі пам’ятаю своє перше завдання: посів поля озимої пшениці, де я займався очисткою насіння та посівом насіннєвих ділянок), потім став молодшим науковим співробітником, потім перейшов у бізнес. Страшно тільки починати працювати, а коли попрацюєш два-три роки і набудеш досвіду, то стаєш уже впевненим у собі фахівцем. За ці 15 років, що минули від часу випуску із університету, у мене взагалі не виникало думок покинути спеціальність «Агрономія». Було лише одне бажання: розвиватися далі та працювати».
«Більшість випускників кафедри загального землеробства працюють за своєю спеціальністю…», – казав декан факультету сільськогосподарського машинобудування Василь Сало. Студент групи АГ 98 Євгеній Ткаченко як раз із тієї категорії випускників, хто працює не за спеціальністю. Він знайшов себе у будівельній галузі, згодом отримав другу віщу освіту, поступивши до академії будівництва та архітектури у Дніпропетровську. Проте навчання на кафедрі загального землеробства Євгеній Ткаченко вважає основним у своєму житті. Завдяки викладачам кафедри.
«Хочу сказати, що такі викладачі як Микола Іванович Мостіпан, Степан Миколайович Слободян, Лариса Віталіївна Сало – люди з великої літери, окрім того, що вони дають знання на вищому рівні, вони навчають студентів бути людьми – говорить випускник кафедри загального землеробства Євгеній Ткаченко, – Вони не лише навчають молодь, а ще й виховують, причому, що найбільш важливо, виховують власним прикладом. Життя кожної людини може складатися по-різному. Хтось стане чудовим фахівцем, хтось – ні, але це не саме головне, найбільш важливо те, якою ти будеш людиною, з якими цінностями. Так, я деякою мірою знаю агрономію, ще більше я знаю будівництво, проте все це наживне, це речі, які можна набути на лекціях, у бібліотеці, завдяки практичній роботі та досвіду. Але неможна знайти у бібліотеці такі риси, як чесність, відповідальність, тяга до навчання і віра в людей. Це основні цінності, яким мене навчили викладачі кафедри загального землеробства КНТУ».
Багатьом мешканцям на гостям обласного центру чудово відомі яскраві результати роботи ландшафтної майстерні «Пан тюльпан»: озеленення музею-заповідника «Хутір Надія», озеленення площ біля приміщення Кіровоградської міської ради, біля Кіровоградського державного педагогічного університету тощо. Директором та співзасновником фірми «Пан тюльпан» є випускниця кафедри загального землеробства 1998 року Мирослава Курцева (Ткаченко).
Пані Мирослава спочатку працювала звичайним агрономом, потім перевчилась і стала інженером садово-паркового господарства (друга вища освіта). Проте, це схожі спеціальності, в основі яких лежать однакові речі – любов до рослинного світу.
«Любов до рослин притаманна усім агрономам, – вважає Мирослава Курцева. – Справжній агроном має любити і колос пшениці, і квітку, і дерево, тому я люблю абсолютно все: і кімнатні рослини, і польові, і вуличні. У моїй кімнаті у студентському гуртожитку завжди було багато рослин! Агроном – це творець, це початківець усього нового, а агрономія – надзвичайно багатогранна спеціальність. Поступаючи на навчання на агронома, я бажала навчатися всебічно. Спочатку я вчила як вирощувати і вирощувала традиційні культури, як усі агрономи. Потім зрозуміла, що у цій спеціальності можна знайти себе по-різному. Можна стати агрономом декоративних рослин і творити красу».
Фотоальбом зустрічі випускників кафедри загального землеробства Центральноукраїнського національного технічного університету, приурочену до ювілеїв відкриття спеціальності «Агрономія», заснування кафедри загального землеробства та першого випуску фахівців за спеціальністю «Агрономія» можна переглянути на сторінках ЦНТУ у соціальних мережах.
Підготував Олександр Виноградов