Вивчено австрійський досвід кластерізації у сільському господарстві. На черзі – Італія

Цієї весни нарешті відбулось довгоочікуване відрядження українських науковців до іноземних партнерів міжнародного проекту за програмою ЄС ЕРАЗМУС+ «Підвищення спроможності університетів ініціювати та брати участь у розвитку кластерів на принципах інновацій та сталості» (UniClaD). В складі української делегації досвід створення і роботи сільськогосподарських кластерів в Австрії вивчали представники Центральноукраїнського національного технічного університету: доцент кафедри загального землеробства Лариса Сало та доцент кафедри економіки, менеджменту та комерційної діяльності Ілона Андрощук.

До складу консорціуму проекту ЕРАЗМУС+ «Підвищення спроможності університетів…» входять 22 учасники: університети, наукові установи, сільськогосподарські підприємства Литви, Польщі, Австрії, Іспанії, Угорщини, Італії, України, Молдови, Азербайджану. Серед учасників проекту від України є два представника Кіровоградщини: Центральноукраїнський національний технічний університет та Інститут сільського господарства Степу Національної академії аграрних наук України.

Із міжнародною активністю проекту UniClaD, можна сказати, не пощастило з самого початку. Стартував проект на початку 2020 року, й вже досить швидко країни Європи закрили свої кордони для іноземців – почався глобальний карантин внаслідок пандемії коронавірусу. Закордонні візити, заплановані проектом UniClaD, було відтерміновано, науковці перейшли на спілкування онлайн, а установи-виконавці проекту зосередилися на роботі всередині своїх країн.

Протягом 2020-21 років Центральноукраїнський національний технічний університет та Інститут сільського господарства Степу Національної академії аграрних наук України провели декілька тематичних «Днів поля» (зокрема, про це повідомлялось тут http://www.kntu.kr.ua/?view=article&id=504, http://www.kntu.kr.ua/?view=article&id=665, http://www.kntu.kr.ua/?view=article&id=707), а також презентацію програми UniClaD в Кіровоградській обласній державній адміністрації (http://www.kntu.kr.ua/?view=article&id=513) та на Аграрній раді Кіровоградської ОДА (http://www.kntu.kr.ua/?view=article&id=606).

Якісного зростання проекту надало відкриття в ЦНТУ в рамках проекту ЕРАЗМУС+ «Експертного центру» і сучасної лабораторії інноваційних методів діагностики стану ґрунтів та рослин (http://www.kntu.kr.ua/?view=article&id=713), де проводяться дослідження та наукові заходи згідно програми UniClaD.

На початку 2022 року карантинні заходи в Європі пом’якшились, вже можна було знов планувати закордонні візити проекту ЕРАЗМУС+, але 24 лютого Україна зазнала повномасштабної військової агресії, тому розпорядники програми UniClaD вирішили «заморозити» на один рік роботи за проектом, оскільки українські вчені на той час не могли працювати над програмою, а працювати без нас було б неетично.

«Весь минулий рік ми продовжували працювати над програмою у нас в університеті щоб не переривати заплановані пілотні проекти, та підтримували спілкування з іноземними партнерами програми UniClaD в режимі онлайн, – розповідає менеджер проекту ЕРАЗМУС+ «Підвищення спроможності університетів…», доцент кафедри загального землеробства ЦНТУ Лариса Сало. – Всі учасники проекту вже знали, що в лютому 2023 року програму UniClaD буде знято з паузи, тому на початку року колеги з ЄС попросили нас підтвердити нашу можливість виїжджати за кордон: протягом 2023 року представники України мають відвідати сільськогосподарські кластери в Австрії та Італії. Ми підтвердили: можливість є, й почали готуватися до поїздки у складі української делегації до Відня».

В Австрії українським учасникам програми UniClaD продемонстрували, як працюють сільськогосподарські кластери та яку роль мають навчальні заклади у складі кластерів. Наші науковці відвідали Університет гірського фермерства, Коледж аграрних та екологічних знань (вони навчають суспільство правилам поводження в природі та з природою з метою збереження довкілля), Федеральний інститут аграрної економіки, досліджень сільських і гірських територій, а також лабораторії та фермерські господарства, які працюють в межах сільськогосподарських кластерів.

«Мета цього проекту ЕРАЗМУС+, – говорить доцент кафедри економіки, менеджменту та комерційної діяльності Ілона Андрощук – допомогти університетам та підприємствам країн Східної Європи, які є учасниками програми, створювати та розвивати інноваційні агропромислові кластери за прикладом кластерів країн Західної Європи, де кластери діють дуже давно та системно. У нас поки що господарства, здебільшого, працюють окремо, дослідницькі установи – окремо, університети – окремо. Ми намагаємось розвивати кластери, але в Україні цей механізм працює не повністю. В Австрії ми побачили, як має вибудовуватись ефективна співпраця між складовими частинами сільськогосподарських кластерів. Фактично, це ланцюжок: університети готують спеціалістів та виконують наукові роботи; на базі наукових установ проводяться практики, випробування та дослідження; потім все це працює на підприємствах».

То ж, яка в країнах Західної Європи роль університетів в роботі кластерів та чи зможе ЦНТУ виконувати подібні функції?

Розповідає доцент Лариса Сало: «Представники університетів Австрії кажуть: коли ми бачимо певну проблему, ми повинні у співпраці з підприємствами придумати вирішення задачі. Університет – центр ідей кластеру. Завдання університетів – вивчити ситуацію в регіоні, вивчити міжнародний досвід і запропонувати організаціям заходи вирішення проблеми. Університети формують вектор: визначають, що потрібно дослідити, проводять дослідження та розробляють рекомендації.

Наш університет також зможе працювати в межах кластерів. Ми можемо готувати спеціалістів для конкретних підприємств, виконуватимемо в своїх лабораторіях дослідження (університети та наукові установи краще, ніж будь-хто здатні забезпечити проведення досліджень для бізнесу) тощо.

Більш того, частково ми вже так й працюємо. Все цікаве та корисне, що ми побачили в Австрії, не викликало в нас почуття вторинності, оскільки в Україні також є агропромислові кластери. Звичайно, не в таких масштабах, як в країнах Західної Європи, але вони є».

Головне надбання відвідин українською делегацією австрійських партнерів програми ЕРАЗМУС+ «Підвищення спроможності університетів ініціювати та брати участь у розвитку кластерів на принципах інновацій та сталості» – вивчення ефективного досвіду результативної роботи кластерів. До речі, така сама мета майбутньої подорожі до Італії – ознайомлення з місцевим досвідом роботи інноваційних кластерів.

Цей досвід буде використано при формуванні «Дорожньої карти» із створення інноваційних сільськогосподарських кластерів.

Програмою UniClaD передбачено, що учасники проекту скооперують зусилля та за результатами проекту підготують колективні методичні рекомендації, навчальний посібник, підручник – «Дорожню карту» зі створення кластерів у сільському господарстві (зараз в Україні підручників чи посібників за такою темою ще немає). Серед авторів цієї навчальної інформації обов’язково будуть й представники Центральноукраїнського національного технічного університету та Інституту сільського господарства Степу Національної академії аграрних наук України.

Більше фотографій в альбомі на Fаcebook-сторінці ЦНТУ.

Підготував Олександр Виноградов

Фото надано співорганізаторами візиту