Олексій Смірнов: update кафедри програмного забезпечення
Напередодні початку навчального року 2014-15 Вчена рада Кіровоградського національного технічного університету проголосувала за ротацію на посаді завідувача кафедри програмного забезпечення механіко-технологічного факультету.
Багаторічного керівника кафедри, професора, д.т.н. Володимира Сидоренка на цій посаді змінив професор Олексій Смірнов. Олексій Анатолійович працює на кафедрі ПЗ останні вісім років, в минулому році він захистив докторську дисертацію, ставши наймолодшим доктором технічних наук в КНТУ.
Програмування – галузь дуже динамічна, мабуть, найбільш швидкозмінна з усіх напрямів навчання, представлених у нашому університеті. Відповідно, кафедра, що навчає програмуванню, просто зобов’язана відстежувати новинки, використовувати сучасні напрацювання, регулярно вводити нові курси, предмети і так далі. Іншими словами, процеси змін на такий кафедрі мають відбуватися постійно. Проте новий завідувач кафедрою ПЗ запевняє, що будь-яких кардинальних змін на кафедрі не буде, тому що вони не потрібні – всі необхідні зміни проводились завчасно.
– Як тільки з’являлися нові технології, нові мови програмування у нас на кафедрі відразу ж вводилися нові дисципліни, підготовлялися нові навчальні плани, тому нам зараз не доведеться різко щось міняти, – говорить Олексій Смірнов. – У нас достатньо молодих фахівців, які слідкують за новинками нашої галузі, на нашій кафедрі робота по оновленню курсів проводилась постійно, у цьому відношенні я вдячний попередньому керівництву кафедри за те, що вони прислухалися до пропозицій колективу. Зокрема, у нас зараз проводиться навчання програмуванню під операційні системи Android, iOS, чого не було ще років п’ять тому, що пов’язано з масовим поширенням смартфонів, планшетів. На нашій кафедрі приблизно половина навчальних комп’ютерів переведена на операційну систему Linux, щоб наші студенти та випускники вчилися і могли працювати не тільки під Microsoft Windows, але й мали досвід роботи зі іншими ОС, а також володіли всіма необхідними пакетами програмного забезпечення.
– Гаразд, різкі зміни кафедрі не потрібні, які тоді у нового завідуючого кафедрою програмного забезпечення плани і завдання на найближчий час?
– Уже в цьому навчальному році ми плануємо дещо оновити матеріальну базу кафедри. Щоб навчати студентів новим технологіям, потрібна сучасна техніка, від цього нікуди не втечеш. Процес переобладнання лабораторій витратний, не швидкий, але ми повинні це зробити, нехай і невеликими кроками.
До початку наступного навчального року ми хотіли б розширити ліцензію з підготовки бакалаврів з комп’ютерної інженерії, денної форми навчання з 75 до 100 осіб, а також пройти ліцензування двох НОВИХ спеціальностей, які затребувані в нашому регіоні: управління інформаційною безпекою (бакалаврат) та консолідована інформація (магістратура) .
– Під нові спеціальності кадрове забезпечення кафедри вже є?
– Так, звичайно. Я сам – доктор наук за спеціальністю «Інформаційна безпека держави», всього у нас на кафедрі три штатних доктора наук та понад десяти кандидатів наук. Розроблено та впроваджено відповідне методичне забезпечення.
– Олексій Анатолійович, досить великий відсоток випускників кафедри ПЗ працевлаштовуються за фахом, багато студентів знаходять роботу ще в процесі навчання. Кафедра якось окремо відбирає найбільш здібних абітурієнтів? Просто існує думка, що навчитися програмуванню не можна, це або дано, або ні.
– Абсолютно неправильна точка зору. Програмування – звичайна робота, якою, при певному розумінні процесів, можна навчитися. Наші вимоги до абітурієнтів, в першу чергу, – хороші знання математики та англійської мови. Всі інші знання можна отримати під час навчання в університеті.
Навики програмування з’являються досить швидко, від студента вимагається тільки посидючість і аналітичний склад розуму (тому вітається знання математики вище середнього, яке говорить про розвинене логічне мислення). Саму мову програмування при бажанні можна вивчити за два-три місяці. А от навчитися її грамотно застосовувати – це вже потрібно вміти. Також дуже важливє володіння англійською мовою. Зараз вся сучасна література з програмування видається англійською мовою. Крім цього, добре знання англійської дуже допомагає в перспективі працевлаштування в ІТ-компаніях. Це пов’язано з тим, що основний ринок ІТ-продуктів є англомовним.
Девіз нашої кафедри: навчання не заради навчання, а навчання заради роботи. Ми робимо все, що від нас залежить, щоб ті студенти, які хочуть отримати знання, отримали саме той набір навичок, який дозволить їм далі працювати без перепідготовки. Кафедра прагне до того, щоб випускати готових до роботи програмістів, які добре знаються на сучасних тенденціях.
З цією метою ми створили при кафедрі науково-дослідну лабораторію IT-технологій, де більш поглиблено навчаємо студентів сучасним мовам і технологіям програмування. Студенти займаються не абстрактним програмуванням, а предметно вирішують прикладні завдання, працюють над start-up проектами. Таким чином, вони проходять пробу своїх сил, набувають практичного досвіду і готові спокійно працювати після закінчення університету. Також ми запрошуємо діючих співробітників IT-компаній читати лекції або проводити практичні заняття, щоб вони розповідали студентам про найсучасніші тенденції програмування, за опанування якими роботодавець платить гроші.
Наші випускники – співробітники всіх найбільших кіровоградських IT-компаній, наприклад: ONIX-systems, EVNE Developers, MIF-project. Величезна кількість випускників кафедри працює в Києві, в країнах Західної Європи. Фактично, багато студентів починають працювати за фахом уже з третього курсу. До випускного все грамотні студенти не просто працевлаштовані, вони мають два-три роки стажу за профілем. Прикладів їх роботи – маса. В магазині програм App Store під iOS, на маркеті Google Play під Android, сотні сайтів, ігор, навігаторів, графічних додатків та інше, розроблених нашими студентами або випускниками.
– Кафедра співпрацює зі спеціалізованими школами по залученню талановитих абітурієнтів?
– Звичайно! В першу чергу нас цікавлять школи, де є спеціалізовані математичні класи. Це гімназія новітніх технологій, гімназія «Вікторія П». Це кіровоградське вище професійне училище №9, де на нашим профілем навчається ціла група (25 осіб), і в наступному календарному році у них буде перший випуск. Викладачі нашої кафедри ведуть профільні курси з програмування Кіровоградської Малої академії наук, де теж підмічають здібних школярів. Звичайно, не можна не згадати коледжі Кіровограда та області. Ми намагаємося відшукувати грамотних абітурієнтів усюди, де тільки можна. В наших планах вже в поточному навчальному році провести ще більш таргетовану агітаційну роботу.
Ми тому і хочемо розширити ліцензію спеціальності, тому що в Кіровограді постійний «кадровий голод» на програмістів. Це пов’язано з тим, що багато фахівців з часом їде з міста. Стандартний кар’єрний шлях десь 70 відсотків наших випускників: а) Кіровоград; б) через два-три роки – Київ; в) ще років через два – далеке зарубіжжя. Наприклад, кілька наших студентів-випускників зараз вже працюють в Англії, США, Швейцарії, Швеції, Німеччини, Чехії та Польщі, а також в країнах пострадянського простору.
– Олексій Анатолійович, ступінь доктора наук ви вже отримали, якими можуть бути наступні етапи наукової кар’єри?
– Зараз при кафедрі програмного забезпечення створюється наукова школа по тематиках захисту інформації, методології розробки програмного забезпечення та телекомунікацій. Мною створена команда учнів-однодумців, які виводять наукові дослідження в даних галузях на новий рівень не тільки в нашому університеті, але й у світовій науці! Я прийшов на посаду завідувача кафедрою, вже маючи за спиною команду молодих співробітників, яким цікаво добиватися чогось нового, які розбираються в сучасних технологіях і готові працювати над своєю самоосвітою. Як приклад можна назвати Єлизавету Мелешко, мого колишнього магістра, потім аспіранта, яка вже захистила кандидатську дисертацію. Їй цікаво займатися науковими дослідженнями і в майбутньому захистити докторську дисертацію. Або ще таких молодих вчених як Олександр Доренський та Олександр Дрєєв. Упевнений, років через п’ять-сім вони стануть новими докторами наук в КНТУ. (До слова, Олександр Дрєєв розробив для навчального відділу університету програмне забезпечення розрахунку навантаження викладачів – прим.). Програмування – той напрямок, в якому працює, переважно, молодь. Мені, можна сказати, пощастило, що на кафедрі вже сформувався колектив молодих людей, охочих займатися науковою роботою і підвищувати рівень освіти.
Підготував Олександр Виноградов.
Матеріал опубліковано в газеті «Студентський вісник» №№9-10 за 2014 рік.
http://www.kntu.kr.ua/stud/9_10_2014.pdf
http://www.kntu.kr.ua/novin/novin_29.10.2014_3/index.html