Дилема ІТ-студентів: дух або буква вимог академічної доброчесності?
29 грудня кафедра кібербезпеки та програмного забезпечення ЦНТУ організувала для своїх студентів вебінар на тему «Академічна доброчесність в ІТ», присвячений актуальному питанню використання в освітній діяльності різних категорій програмного коду. Одним зі спікерів вебінару виступив експерт-юрист, доцент кафедри цивільного процесу Національного університету «Одеська юридична академія» Ілля Бут.
Участь у вебінарі взяли викладачі, студенти кафедри кібербезпеки та програмного забезпечення Центральноукраїнського національного технічного університету, а також представники ІТ-компаній.
Як зазначив, відкриваючи онлайн-семінар, доцент кафедри кібербезпеки та програмного забезпечення ЦНТУ, доктор філософії з інформаційних технологій Олександр Доренський, галузь ІТ має певні відмінності від багатьох інших галузей знань, тому не завжди коректно ставити однакові вимоги до усіх напрямів навчання. Звичайно, беззаперечно, ніхто не ставить під сумнів необхідність дотримання в освітньому процесі вимог академічної доброчесності, зокрема таких, що вимагають посилання на джерела інформації. Але! В ІТ-галузі досить поширене явище «open-source software», відкритого програмного забезпечення або програмного коду. В мережі Інтернет існують величезні репозитарії та бази даних коду вільного доступу, який може використовувати будь хто у будь-яких цілях. Досить часто автори програм відкритого доступу працюють анонімно. Тобто, зробити коректне посилання на ім’я та прізвище автора не завжди фізично можливо, навіть маючи таке бажання.
Для ІТ-галузі використання кодів відкритого доступу – явище нормальне, але в освітньому процесі це суперечить вимогам академічної доброчесності щодо авторства та посилань. Тому студенти ІТ-спеціальностей часто стають заручниками букви закону, дотримуючись при цьому духу закону.
На думку запрошеного експерта у галузі права, доцента кафедри цивільного процесу Національного університету «Одеська юридична академія», доктора філософії з цивільного права й цивільного процесу Іллі Бута, в цьому питанні потрібно розмежовувати поняття академічної доброчесності та захисту авторського права.
Авторське право захищає програмний код як літературний твір (розглядаючи програмний код як певний текст), проте дозволяє використовувати частину програмних кодів у навчальних проектах, в освітніх цілях або для власних потреб. Академічна доброчесність не дозволяє використовувати частини інших творів без належного позначення. Закон про авторське право та суміжні права не вимагає посилань на відкриті програмні продукти, але з точки зору академічної доброчесності потрібно робити посилання на всі джерела. Тому загальна порада – бажано завжди робити посилання на джерела, навіть якщо ці джерела знаходяться у вільному доступі.
На завершення вебінару студенти кафедри КбПЗ пройшли анонімне опитування, яке проводилось в рамках участі Центральноукраїнського національного технічного університету у міжнародній програмі Academic IQ: «Ініціатива академічної доброчесності та якості освіти» (Academic Integrity and Quality Initiative).
Підготував Олександр Виноградов
за інформацією кафедри кібербезпеки та програмного забезпечення ЦНТУ