Винахідник, наставник, професор: він був ніби непідвласним часу

На 91-му році життя зупинилось серце одного з перших керівників Кіровоградського філіалу ХПІ (1962-1964), першого декана механіко-технологічного факультету, багаторічного завідувача кафедри металорізальних верстатів (1969-1985), видатного вченого, винахідника, професора Володимира Михайловича Пестунова, наставника та вчителя багатьох нинішніх викладачів та науковців ЦНТУ.

Він був відомою людиною, неординарною особистістю. Важко було знайти когось, хто знав про наш навчальний заклад (особливо у ті часи, коли університет мав назву Кіровоградського інституту сільськогосподарського машинобудування), й при цьому не знав професора Пестунова…

Володимир Михайлович Пестунов народився 27 серпня 1931 року у селі Новопокровка, поблизу міста Чугуїв Харківської області.

Після семи класів школи у 1947 році вступив до Харківського машинобудівного технікуму. В 1951 році поступив на навчання до Харківського політехнічного інституту за спеціальністю «Технологія машинобудування, верстати та інструменти».

По завершені навчання Володимира Пестунова направили на роботу інженером-конструктором на Харківський агрегатний завод, звідки його через рік запросили працювати на кафедрі металорізальних верстатів Харківського політехнічного інституту. У 1959 році вступив до аспірантури кафедри.

Навесні 1962 року Кіровоградське вечірнє відділення Харківського політехнічного інституту було реорганізоване у філіал ХПІ, й у жовні того ж року Володимира Михайловича Пестунова призначили директором філіалу. Незадовго до цього призначення Володимир Пестунов захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук – першим серед викладачів Кіровоградської філії ХПІ.

Дуже скоро Володимир Михайлович зрозумів, що його справжнє покликання – наука та винахідництво, тому він пішов із посади директора філіалу. В 1967 році його призначають деканом новоствореного механіко-технологічного факультету, а згодом – завідувачем кафедри, металорізальних верстатів та інструментів (1969-1985).

В 1991 року Володимиру Михайловичу було присвоєно вчене звання професора. Він є автором понад 200 наукових публікацій, багатьох підручників та сотень, сотень винаходів.

Життєвим кредо Володимира Михайловича було прагнення приносити користь людям. Він носив почесне звання «Заслужений винахідник України», неодноразово визнавався кращим винахідником Кіровоградської області. Інколи здавалося, що винахідництво – не просто одна зі сфер його діяльності, а справжня пристрасть! І цією пристрастю він намагався захопити всіх оточуючих. Мало хто може зрівнятися з ним за кількістю патентів та авторських свідоцтв. Як згадував сам Володимир Михайлович в одному з своїх інтерв’ю, кількість своїх авторських свідоцтв про винаходи він припинив рахувати, коли їх стало більше 250-ти…

Він завжди був скромною людиною. Не хизувався досягненнями, просто одягався. Всі по-доброму жартували, що «професор Пестунов із роками не змінюється обличчям і одягом, та завжди швидко ходить». Він у відповідь посміхався, та казав, що не має часу для звикання до нового одягу, йому і в старому одязі комфортно. Володимиру Михайловичу, взагалі, було притаманне почуття гумору. На добрі жарти він не ображався, а сам жартував тонко й влучно, по-професорські.

Такою людиною він нам запам’ятався учням, колегам. Всі ми вдячні йому за знання, за досвід.

Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким. Світла пам’ять про вас, Володимире Михайловичу, завжди житиме серед ваших учнів, на вашій кафедрі.

Колектив кафедри металорізальних верстатів та систем ЦНТУ

Ректорат ЦНТУ