Студентам КНТУ розповіли про антикорупційні ініціативи
Кіровоградський національний технічний університет і Громадська організація «Життя без корупції» провели в навчальному закладі науково-практичну конференцію «Антикорупційна активність як фактор прискорення розвитку регіонів».
Ще навесні поточного року КНТУ та ГО «Життя без корупції» (директор Громадської організації «Життя без корупції» – Оксана Чиканчи) уклали угоду про співробітництво у напрямку формування антикорупційного світогляду і відповідальної громадянської позиції студентської молоді, навичок антикорупційної поведінки студентів; а також розробки проектів та впровадження міжнародних освітніх програм і проектів антикорупційної направленості. Зокрема, угода про співробітництво передбачає проведення в університеті освітніх заходів, організацію конференцій, семінарів, форумів, які мають відношення до спільних напрямків діяльності. Одним із таких заходів стала науково-практична конференція «Антикорупційна активність як фактор прискорення розвитку регіонів».
У своєму вступному слові ректор Кіровоградського національного технічного університету, професор Михайло Черновол звернув увагу на те, як прості технологічні рішення дозволяють уникнути передумов, що мають корупційні ризики. «Коли ми дивимось програми телебачення, досить часто можемо почути, особливо від іноземних політиків або журналістів, що головною бідою України є корупція, – говорить Михайло Черновол. – Але яку корупцію вони мають на увазі? В першу чергу, мова йде про органи державної влади та різноманітні державні структури. Неодноразово виступаючі в пресі або перед студентами, я завжди кажу про те, що в Україні різні категорії громадян по-різному сприймають сам термін «корупція». Науковці мають на увазі одне, юристи – інше, політики і журналісти – третє, суспільство в цілому – взагалі четверте. Коли хтось платить лікарю за операцію або студент дає викладачу гроші за оцінку на екзамені, то з наукової точки зору це не корупція, а хабар, проте суспільство звикло використовувати інше формулювання. Я ніколи не сприймаю точку зору на цю проблему, яка називає винуватцем лише викладачів. Найчастіше трапляються зворотні ситуації: студент першим пропонує гроші за оцінку або залік. Відбуваються певна угода між викладачем та студентом, що, звичайно, є дуже аморальним і неправильним. І що робити? Найефективніше – за допомогою технологічних рішень прибрати передумови виникнення таких ситуацій. Наприклад, зараз вже неможлива корупція при вступі до ВНЗ, тому що переважна більшість університетів вже не приймає вступні іспити, а отримує готовий список студентів безпосередньо із Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО). Зараз розглядається ще одна технологічна можливість зменшення корупційних ризиків у вищій школі – так звані «вічні студенти». В деяких західних країнах студенти вищих навчальних закладів можуть бути переведеними на наступний курс, навіть якщо у них залишилися «борги» з яких-небудь предметів. І вони числяться студентами до тих пір, поки не здадуть екзамени за усіма предметами, які заборгували, навіть, якщо їхнє навчання в університеті триватиме десять років. В Україні зараз діє система, за якою будь-який студент не повинен мати заборгованостей станом на початок нового навчального року, інакше ВНЗ його відрахує. Звичайно, студенти із заборгованостями, уникаючи відрахування, прагнуть у будь-який спосіб «закрити» борги по сесії. Саме тому технологічне рішення про можливість переведення студентів на наступний курс із «боргами» значно зменшує ризик виникнення угод між викладачами та студентами».
В рамках конференції «Антикорупційна активність як фактор прискорення розвитку регіонів» засновник Всеукраїнського громадського руху «Антикорупційна спільнота України» Роман Лаврів (місто Львів) розповів про досвід антикорупційної діяльності активістів на Львівщині. Заступник голови Кіровоградської обласної ради Ігор Степура представив студентам, учасникам та гостям конференції доповідь «Корупція на рівні районів. Як з цим боротися?», де було проаналізовано принципи адміністративно-територіального устрою країни та повноважень органів місцевого самоврядування в контексті права власності на ресурси, майно тощо, які несуть у собі великі корупційні ризики.
З мотиваційними та інформаційними промовами виступили правозахисники Ігор Погасій (голова ГО «Громадський тиск Кіровограда»), Анатолій Стоян (регіональний координатор Всеукраїнської ініціативи «Активна громада»), Володимир Підопригора, а також керівник сектору Державної регуляторної служби України в Кіровоградській області Наталія Оніщенко.
Про особливості антикорупційної діяльності в закладах освіти студентам розповіли експерт цивільного руху «Громадський контроль діє» - «Протидія корупції в освіті, аналіз бюджетів» Ярослав Ланецький і голова Студради КНТУ Тетяна Чепа.
Так, на думку Тетяни Чепи, певна кількість студентів поступили на свою спеціальність без власного на то бажання. Вони не планують працювати за спеціальністю після завершення навчання в університеті, не цікавляться професією, навчаються без бажання, тому не ходять на заняття. Потім під час сесій такі студенти намагаються домовитися із викладачами зі оцінки. Тобто, головна запорука зменшення корупційних явищ в освіті – бажання самих студентів вчитися та набувати знання. Також Тетяна Чепа розповіла про перший антикорупційний форум студентів України (він проходив саме у нашому місті) та про створення «Студентського антикорупційного агентства», яке взяло на себе обов’язок у разі необхідності відстоювати права кожного студента, який виступає проти корупції.
Підготував Олександр Виноградов