«Будинки зруйновані ракетами та водою…»

Уряд України заявив про завершення основного етапу ліквідації наслідків підриву Каховської ГЕС. Все ще триває оцінка наслідків підтоплення, це дуже значний обсяг роботи, тому що до зони надзвичайної ситуації потрапили 180 населених пунктів Херсонської, Дніпропетровської та Миколаївської областей! Влітку у складі однієї з експедицій фахівців, що фіксували пошкодження будівель на Херсонщині, працювали й представники кафедри будівельних, дорожніх машин та будівництва Центральноукраїнського національного технічного університету. Нагадаємо, що при них писали ЗМІ Кропивницького.

На серпневому засіданні Вченої ради ЦНТУ 2023 року ( http://www.kntu.kr.ua/?view=article&id=1078 ) ректор ЦНТУ Володимир Кропівний вручив грамоти Кіровоградської обласної військової адміністрації викладачам кафедри будівельних, дорожніх машин та будівництва, які працювали на території прифронтової Херсонщині в складі комісії з фіксації пошкоджень/руйнувань будівель внаслідок підтоплення після підриву Каховської ГЕС. Це Сергій Карпушин, Віктор Дарієнко та Микола Пашинський.

Про роботу викладачів нашого університету в складі комісії розповідалось в сюжеті телеканалу «Суспільне: Кропивницький» (текст та відео).

Автори: Вікторія Волошаненко, Олена Жикалова

Викладачі з Кропивницького оцінювали пошкодження будинків у Херсоні. Як працювали і які масштаби підтоплень

Троє викладачів з Центральноукраїнського національного технічного університету оцінювали пошкодження підтоплених будинків у Херсоні. Після того, як 6 червня російська армія підірвала Каховську гідроелектростанцію, фіксувати наслідки й допомагати поїхали працівники з майже всіх областей України, розповів Суспільному викладач кафедри будівельних машин та будівництва Микола Пашинський.

Кожна область України повинна була виділити щонайменше 15 спеціалістів у галузі будівництва для оцінювання пошкоджень. Від Кіровоградщини поїхали 18 людей.

Викладачі з Кропивницького працювали в мікрорайоні Корабел. Все, що бачили, фіксували на відео й робили фотографії. Працювали в захисних шоломах та бронежилетах. Вибухи чули щодня.

Група з Кіровоградщини поїхала фіксувати наслідки затоплення в Херсоні. Фото: Микола Пашинський

«Потім якось до цього звикаєш. Просто хотілось зробити якнайбільше роботи. Оскільки термін відрядження обмежений, а чим більше осель ми обстежимо, тим, ми надіємося, більше буде матеріальних відшкодувань людям, і вони зможуть відновити свої будинки», – розповів Микола Пашинський.

За словами викладача, найбільше запам’ятались будівлі, які збудовані понад 100 років тому.

«Там рівень руйнувань такий, що вони вже не підлягають ніякому відновленню. Туди просто страшно заходити, бо в будь-який момент може щось відпасти».

Людям, які оцінювали пошкодження в Херсоні, було важко знаходити місцевих жителів.

«Багато повиїжджали, звісно, – розповів Микола Пашинський. – Треба додзвонитись, потім оформити чек-лист, щоб вони підписались з орієнтовною сумою. Робота трішки бюрократично довга».

Разом з Миколою Пашинським з університету в Херсон їздив доцент Віктор Дарієнко. Йому було морально важко працювати, дивлячись на масштаби руйнування.

«Екстремальна була перша ніч в Херсоні, коли ми тільки приїхали й заселились. Пояснили нам наші завдання. Ми лягли спати, і вночі летіли шахіди. Ми всі вперше почули цей звук і гул і дуже хвилювались. Мало того, що артилерія постійно б’є. Ще й шахеди».

Найбільші обсяги руйнувань у старих будівлях, де при будівництві не використовували цемент, відзначив Віктор Дарієнко.

«Якщо конструкції з вапняку або черепашнику, або очеретяні з глиною, то їх вимивало повністю. Тобто стіни буквально падали. Ну, а сучасніші будівлі, які вже будували з цементом, – ті пошкоджені найменше. Традиційні пошкодження – це розмивання штукатурки, грибок. Не було жодного об’єкта відновлення, який би коштував менш як 200 тисяч гривень. Найвищий, який ми розрахували, – один мільйон 200 тисяч гривень».

Працювали з дев’ятої ранку до восьмої вечора. За тиждень група викладачів з Кропивницького обстежила 20 будинків.

***

Розповідь викладачів ЦНТУ опублікував портал «CBN: Центральноукраїнське бюро новин».

Автор: Інна Сажевська

Будинки зруйновані ракетами та водою. Викладачі ЦНТУ розповіли про своє відрядження на Херсонщину

Викладачі з Центральноукраїнського національного технічного університету допомагали фіксувати пошкодження будівель на Херсонщині. До складу комісії, яка працювала, входили троє викладачів кафедри будівельних, дорожніх машин та будівництва ЦНТУ. Вони працювали вісім днів у Херсоні в Корабельному районі.

Двоє викладачів – Микола Пашинський та Віктор Дарієнко розповіли журналістам CBN про своє відрядження.

Викладачі розповіли, що проживали в Херсоні у гуртожитку. Вони працювали в одні групі із колегами Кропивницького будівельного фахового коледжу. У відрядженні були з 18 липня по 25 липня.

«Кожна область України надала понад 15 фахівців у галузі будівництва, аби оцінити пошкодження, які сталися унаслідок руйнування росіянами Каховської ГЕС. Це для того, аби місцевим жителям відшкодували кошти», – розповідає старший викладач кафедри будівельних, дорожніх машин та будівництва ЦНТУ Микола Пашинський.

Микола розповідає, що для робіт на територіях, які постраждали від затоплення, від університету попросили надати список фахівців, які можуть допомогти зафіксувати та оцінити пошкодження. Вони не відмовилися, взяли в цьому участь.

«У відрядження відправились також викладачі Кропивницького будівельного фахового коледжу, співробітники облдержадміністрації в галузі будівництва, колеги з інших районів Кіровоградщини – Голованівської, Олександрійської громади та інші», – розповів Микола.

За словами викладача, за час своєї роботи вони встигли оцінити стан понад 20 домогосподарств. Говорить, що це нормальний показник, бо досить складно знайти місцевих жителів, багато хто виїхав і ще не повернувся додому, а потрібно усім зателефонувати та оформити відповідну документацію, яку погоджують власники житла, ознайомлюються з орієнтовною сумою відшкодувань.

«Робота виходить довга бюрократична. Орієнтовно на те, аби заміряти й прикинути, які є пошкодження, йде одна година роботи, а потім потрібно повернутися в гуртожиток, де ми розміщувалися, і далі ще прикинути загальну вартість пошкодження, то виходить три години на одну будівлю. Людей там залишилося відсотків 20», – розповідає Микола.

«Найбільше запам’яталися будівлі, які збудували понад 100 років тому, або які будували бюджетно. Рівень руйнувань подібних будівель такий, що повністю уже не підлягає відновленню, у приміщення страшно заходити, бо в будь-який момент може щось відпасти. Ці будинки постраждали від затоплення, але також бачили й будинки, в яких влучили російські снаряди», – говорить викладач.

Кропивничанин розповів, що постріли у Херсоні було чути добре, а вони доволі швидко до цього звикли – буквально за добу, бо хотіли встигнути зробити більше роботи. Але були моменти, коли це було важко, один з таких згадує Микола: «Був випадок, коли було досить гучно, тому викладачі вирішили, ще треба сідати в автобус, і їхати назад. Тоді через кожні вибух 10 секунд вибухи продовжувалися».

Микола зазначив, що чим швидше домогосподарства обстежать фахівці, тим швидше власники осель отримають відшкодування і зможуть відновити свої домівки.

«Ми без власника не можемо обстежувати. Якщо господаря не знайшли, то до об’єкта не заходимо. Але, як кажуть, в той момент працювало «сарафанне радіо». Якщо ми обстежили будинок в одних людей, і це побачив їхній сусід, тоді він говорить іншим, і так далі. Був випадок, що власник приїжджав навіть із Києва», – говорить викладач.

Також фахівці робили фото та відеофіксацію пошкодження, аби були підтвердження фактичних руйнувань. Як повідомили викладачі, є будинки, які зруйновані повністю і відновленню не підлягають, власникам такого житла компенсуватимуть його вартість за іншою процедурою.

Як саме проходив робочий день, розповів нам Віктор Дарієнко, доцент кафедри будівельних, дорожніх машин та будівництва ЦНТУ.

«Ми просиналися, хтось пив каву, хтось чай. Далі сідали в транспорт, і нас розвозили по вулицях, на яких ми мали працювати, – розповідає Віктор. – За групами працівників закріплювали вулицю, яку потрібно обстежити. Ми так працювали цілий тиждень, тому хто бажав, той міг до нас звернутися. Дуже важко було дивитися на те, в яку складну ситуацію потрапили там люди. Сумно дивитися на будівлі, які будували сто років тому із натуральних будівельних матеріалів – вапняк (ракушняк), або різні конструкції з глиною, такі конструкції вимивало повністю. Традиційне пошкодження – це розмивання штукатурки, грибок, пліснява. Також обстежували деякі будинки, які постраждали від бомб та ракет».

За словами Віктора, не було жодного об’єкта, відновлення якого коштувало б за підсумками менше, ніж 200 тисяч гривень. Найбільша сума витрат на реконструкцію, яку вони зафіксували – 1 мільйон 200 тисяч гривень. У цій будівлі зруйноване перекриття, стіни та підлога.

«До речі, у нас була перша екстремальна ніч в Херсоні. Коли ми тільки приїхали, заселилися, нам пояснили наші завдання, ми лягли спати й вночі почали літали «шахеди». І плюс ще артилерія, яка постійно б’є. Але потім адаптувалися», – згадує Віктор.

Через постійну небезпеку обстрілів, викладачі працювали у касках та бронежилетах.

Микола Пашинський говорить, що наступними у подібному відрядженні візьмуть участь їхні колеги. Віктор Дарієнко додав, що потрібно дати шанс кожному члену їхньої кафедри можливість долучитися до робіт. Але якщо буде така необхідність, то знову поїдуть у Херсон.