Студенти на дистанційному навчанні: сам собі тайм-менеджер
Навчатися в університеті, сидячи вдома біля комп’ютера із горнятком кави. Щоб не потрібно було прокидатися рано вранці й не їхати до навчального закладу. Скільки студентів раніше мріяли про таке? Карантин примусово перевів освіту на дистанційну форму навчання, отже всі студенти змушені були навчатися вдома. Навіть якщо вони про таке не мріяли. Як виходило навчатися поза межами університету, що сподобалось, що не сподобалось при дистанційному навчанні, розкажуть п’ятеро студентів механіко-технологічного факультету, факультету економіки та менеджменту й агротехнічного факультету Центральноукраїнського національного технічного університету.
Усі респонденти згодні із тим, що одна з переваг дистанційного навчання полягає у тому, що ти самостійно обираєш свій щоденний розклад: як перелік предметів, так й час початку занять.
На фото: студентки групи МЕ 16 Олександра Кирилова (зліва) і Юлія Агура на виставці «АгроЕкспо»
«Коли ти авторизуєшся на сайті дистанційної освіти ЦНТУ, – розповідає студентка групи МЕ 16 факультету економіки та менеджменту Олександра Кирилова, – ти бачиш у куточку календар подій, де система автоматично відмічає ключові дати за тими курсами, які ти вивчаєш цього семестру. Ти бачиш у календарі, які тести, за якими предметами, до якої дати тобі потрібно скласти, відповідно, вибудовуєш свій графік таким чином, щоб встигнути пройти усі лекції, необхідні для складання тесту в системі Moodle.
Мені було зручно так навчатись. Ще до карантину я у першій половині дня ходила на заняття, а у другій половині дня, після пар в університеті, працювала. Під час карантину робота перейшла в онлайн, тому я могла сама обирати, коли навчатись, коли працювати. Наприклад, працювала з ранку, а завдання з університету виконувала ввечері. Або навпаки. Це дуже зручно».
«Навчаючись дистанційно, ти маєш змогу сама, за своїм бажанням, обирати, в який день які предмети вивчати, – говорить студентка групи МЕ 16 ФЕМ Юлія Агура. – Крім цього, ми спілкувались у месенджерах із викладачами, й нам інколи писали: звернути увагу на таку-то лекцію за такою-то темою. Деякі пари ми проводили в Zoom. Спочатку домовлялися з викладачем та усіма одногрупниками, в який час почнемо заняття. Домовившись про час (інколи починали навіть о восьмій вечора), підключалися до конференції та проводили пару із «живим» спілкуванням: дискусії, приклади, презентації, питання-відповіді.
При звичайному навчанні ти знаєш, що субота та неділя – вихідні. На дистанційному навчанні ти можеш зробити собі вихідним інший день, але коли не встигаєш виконати до певної дати письмові домашні роботи, презентації, реферати, тестові завдання – то навчаєшся й на вихідних».
Ефективність дистанційного навчання також залежить від відношення викладачів, від зворотного зв’язку викладачів (які знаходяться або у робочому кабінеті, або вдома) та студентів (знаходяться вдома).
Юлія Агура: – «Під час карантину у мене не було додаткової роботи, тому з’явилась можливість більше часу приділити тому, щоб почитати про щось нове, дізнатися про щось нове. Але не всі питання можна вивчити по книгах, живе спілкування із викладачами дуже важливе. Наші викладачі допомагали, коли потрібно, проводили онлайн-консультації. Це дозволяло нам краще виконувати завдання. Крім цього, у нас на кафедрі постійно проходили онлайн-конференції та круглі столи, і ми також готували доповіді й брали у них участь».
«Для мене взагалі не виникло жодних складнощів на дистанційному навчанні, – говорить Олександра Кирилова. – Система Moodle зручна, там є все, що тобі потрібно. Але, думаю, для студентів першого та другого курсів було б краще навчатися на звичайній формі: походити до університету (це також елемент соціального розвитку людини), отримати базу, основи, зрозуміти викладачів, накопичити певний багаж знань. А вже після третього курсу зручно навчатися дистанційно».
Найбільшою проблемою дистанційного навчання під час карантину студентки назвали відсутність «живого» спілкування із одногрупницями та подружками: лише через месенджери та телефоном. До карантину спілкування було набагато цікавішим…
*********************
Магістранти кафедри металорізальних верстатів та систем ЦНТУ Владислав Коваль та Роман Ткаченко (група МВ 19М) розповіли, що вони використовували систему дистанційної освіти університету ще до карантину: під час звичайного навчання – для виконання тестових завдань та інколи для роздруківки лекцій. До березня 2020 року платформа Moodle використовувалась ними, переважно, як додатковий інструмент.
«Якщо ти не встиг на лекції дописати конспект, тоді ти можеш прочитати лекцію онлайн або завантажити лекцію та роздрукувати, – говорить Роман Ткаченко. – Хоча не всім викладачам подобається, коли студенти їхні лекції не конспектують, а роздруковують».
«Мені зручніше конспектувати лекції, – додає Владислав Коваль. – Тому що, коли пишеш, краще запам’ятовуєш. А коли потім читаєш лекцію, додатково оновлюєш інформацію, яку ти написав».
Розклад предметів на карантині, коли знаходишся вдома, початок занять, кількість пар в день, як магістранти планували своє навчання?
Владислав Коваль: – «Ти сам керуєш своїм часом. В системі дистанційної освіти доступні всі лекції, я їх спочатку всі завантажив, а потім кожного дня визначав для себе, який з предметів вивчати. Не обов’язково за тим самим розкладом, що був при денному навчанні у цьому семестрі. Все по настрою. Навчання можна було починати тоді, коли тобі зручно, навіть після обіду.
Одного дня я міг зробити собі три лекції лише одного предмету, наступного дня – лекції іншого предмету. Або лекції різних предметів. Можна було «переносити» лекції на завтра-післязавтра. Як правило, в день я вивчав одну-дві лекції з одного предмету й одну-дві лекції з іншого предмету, не більше. Забагато інформації протягом одного дня не піде на користь, не дасть результату.
Деякі курси завершуються тестовими завданнями. Прочитав лекції – пройшов тест, прочитав наступні лекції – пройшов тест. У кінці семестру складаєш фінальний тест усього курсу, а перед цим можна відкрити та перечитати увесь попередній матеріал».
Чи контролювали якось викладачі, прочитали студенти на дистанційному навчанні потрібні лекції?
«Навіщо контролювати, ми ж не у початковій школі, – вважає Роман Ткаченко. – Ми самі розуміємо, що для нас важливо. У будь-якому випадку, в системі Moodle після певних лекцій є тестові завдання, а викладач зазначає у календарі подій дату, коли цей тест має бути пройдено. Якщо ти складаєш цей тест, зрозуміло, що ти прочитав потрібні лекції. Окрім тестів, також потрібно вчасно виконувати та здавати реферати, практичні завдання та лабораторні роботи. Якщо ти сам маєш розуміння того, що тобі все це потрібно – навіщо тебе контролювати?»
Загалом, навчатися дистанційно – не важко, запевняють магістранти кафедри металорізальних верстатів та систем. Важко було весь час просто сидіти вдома, особливо у перший місяць карантину, без прогулянок, без спілкування із однолітками. З іншого боку, – завдяки карантину з’явилось більше часу для додаткового розвитку, наприклад, для вивчення іноземної мови.
*********************
Студенти спеціальності «Агрономія» мають значну частку лабораторних робіт (у тому числі, із хімічними препаратами, яких немає вдома – прим.) та практичних занять на дослідних полях. Під час карантину довелося якось компенсувати відсутність занять у полі переглядом навчальних відеороликів, – каже студент ІІ курсу агротехнічного факультету Дмитро Середенко.
На фото: Дмитро Середенко (зліва) на курсах французької мови в ЦНТУ
«Ми вивчали теорію, як взяти, наприклад, пробу ґрунту, – розповідає Дмитро. – Це предмет «Ґрунтознавство». У методичних рекомендаціях повністю описана процедура заміру: якими інструментами виконується, яка послідовність операцій. Крім цього, на «Ютубі» можна було подивитись відео, як беруть проби ґрунту. Але як зробити проби вдома? Вдома немає потрібних інструментів. Натомість, з такого предмету як «Меліорація» практичні завдання передбачали розрахунки термінів поливу різних культур – це задачі, які треба розв’язувати математично, без якихось спеціальних інструментів».
«Як на мене, найбільша складність дистанційного навчання – те, що у нас у весняному семестрі з’явились нові предмети, які ми тільки почали вивчати. Потрібно було значну частину матеріалу опрацьовувати самостійно. Виникало багато питань, а розпитати викладача можна було лише онлайн, – говорить Дмитро Середенко. – В цьому семестрі у нас за планом була одна курсова робота, з предмету «Ґрунтознавство». До карантину встигли провести на кафедрі лише одну консультацію. Тоді нам роздали теми, данні для індивідуального завдання та перелік літератури. Решта консультацій за курсовою роботою проходили вже дистанційно. Літературу використовували з репозитарію ЦНТУ або з онлайн-бібліотек.
В іншому мій графік навчання мало відрізнявся від того, який був до карантину. Один-два лекційних предмети в день, один-два предмети практики. Читаєш лекцію – робиш конспект (мені, наприклад, не зручно роздруковувати лекції із системи Moodle на папері, простіше відкрити лекцію на комп’ютері або з телефону, та законспектувати собі окремо все те, що потрібно); потім робиш розрахунки по меліорації, по землеробству, сівозмінам тощо. Якщо потрібно запитати викладача – пишеш викладачеві своє питання. Коли завершуєш лекційний курс – виконуєш тестові завдання через систему Moodle. Навчання майже таке саме, як до карантину, хіба що можна було починати займатися коли о дев’ятій, коли о десятій ранку, а інколи – навіть увечері. Тобто, тоді, коли тобі зручніше».
Для довідки: сайт дистанційної освіти ЦНТУ на базі платформи Moodle містить більше 1600 навчальних курсів (це абсолютно усі дисципліни, які викладаються в університеті, за усіма спеціальностями та напрямками). Під час карантину система зафіксувала, що на постійній основі на сайті дистанційної освіти працювали 95% студентів університету.
Підготував Олександр Виноградов
Фото із соціальних мереж