Дослідження історії та монети: українські науковці в проекті Принстонського університету
Один із найкращих університетів світу – Принстон, започаткував проект FLAME (Framing the Late Antique and early Medieval Economy) із дослідження та реконструкції економіки Середземномор'я та прилеглих регіонів в період переходу від античності до раннього середньовіччя. В проекті задіяні науковці США, Італії, Греції, Туреччини, Польщі, Чехії, України. Групу українських дослідників FLAME Project очолює професор Василь Орлик, завкафедрою кафедри історії, археології інформаційної та архівної справи Центральноукраїнського національного технічного університету.
Проект FLAME надзвичайно масштабний та амбітний. Засновники проекту – це Відділ спеціальних колекцій бібліотеки Принстонського університету та Комітет із вивчення пізньої античності Принстонського університету, ставлять за мету дослідити випуск та обіг сотень тисяч монет 325-725 років, за допомогою чого вони хочуть реконструювати ранньосередньовічну економіку та дослідити процеси, які відбувались в епоху падіння Римської імперії та становлення європейської економіки.
Оскільки проект передбачає опрацювання величезного масиву інформації, Принстонський університет оголосив конкурс для науковців країн Європи: долучатися до команди FLAME Project.
Доктор історичних наук, професор Василь Орлик відомий у Європі вчений у галузі економічної історії, зокрема, напряму античної та середньовічної нумізматики. Василь Михайлович є головним редактором наукового журналу «Український нумізматичний щорічник» («The Ukrainian Numismatic Annual»), який відноситься до фахових видань України категорії «Б». Також він входить до редколегій українських та зарубіжних фахових видань: «Архіви України» («Archives of Ukraine»), «Народна творчість та етнологія» («Folk Art and Ethnology»), «Nowa Ukraina», «Biuletyn Numizmatyczny», «Bia?ostockie Teki Historyczne».
«У лютому до мене звернулись колеги з Інституту історії України НАН України, сказали, що Принстонський університет шукає в Україні науковців, які спеціалізуються, у тому числі, на античній нумізматиці, – розповідає професор Василь Орлик. – Я також подав своє резюме. Вони розглянули кандидатури претендентів та відібрали двох вчених: мене та старшого куратора «Музею грошей» Національного банку України, доктора історичних наук Андрія Бойко-Гагаріна – це мій колишній аспірант, також я виступав консультантом його докторської дисертації, а технічним працівником нашої групи вибрали Олену Петраускас із Інституту історії України НАН України».
– Організатори повідомляли критерії, за якими вони відбирали кандидатів на участь у проекті?
В.О.: – Як вчений може оцінити іншого вченого? За науковими публікаціями. У резюме вказувались посилання на профілі науковця на таких ресурсах, як Scopus, Web of Science, Google Scholar, де можна побачити перелік публікацій за даною тематикою у періодичних виданнях, які входять до провідних світових наукометричних баз. Вони вивчали кандидатури за публікаціями.
Я з 2010 року системно досліджую монетні знахідки античних та середньовічних монет на території України, відповідно, маю не один десяток публікацій на цю тему, у тому числі за кордоном. До речі, таких монетних знахідок в Україні також чимало, оскільки на території сучасної України – у давньому місті Херсонес – знаходився один із монетних дворів, де карбувались монети пізньої Римської імперії та ранньої Візантійської імперії.
У відповідь на моє резюме мені повідомили, що раді запросити мене до проекту FLAME, а коли ми вже спілкувались з представниками організаторів онлайн, вони запропонували мені стати керівником української групи дослідників проекту.
– У чому полягає ваша частина роботи?
В.О.: – Ми долучились до проекту FLAME вже на другому етапі, який полягає у створенні бази даних монетних знахідок.
У нумізматиці як науці є своя методологія досліджень, що базується на чотирьох основних джерелах інформації. Перше джерело, власне, сама монета, друге – засоби карбування монет, третє – топографія знахідок, четверте – монетно-вагові гирьки, щоб зрозуміти зміни у монетних системах. Монетні знахідки надзвичайно важливе джерело як для нумізматики, так й для історії. Ареали поширення тих чи інших монет показують торгівельні та військові зв’язки, що існували у часи, коли ці монети перебували у обігу.
Наприклад, на території Лівобережної України часто зустрічаються знахідки монет різних візантійських монетних дворів, у тому числі, монетного двору Херсонесу (Севастополь). Це підтверджує наявність торгівельних шляхів через Кримський півострів. У Криму монети карбувались, в античних містах стояли римські гарнізони, активно йшли або протистояння, або співпраця із Східною Римською імперією.
На Правобережній Україні трошки інший монетний склад, там знаходять монети інших монетних дворів, там ми бачимо, що торгівельні зв’язки йшли не лише через Кримський півострів, а й через Дунай.
Вивчення монетних знахідок доповнює матеріали археології, писемних джерел тощо, та дають більш якісну картину для вивчення минулого.
Один з етапів проекту FLAME передбачає створення загальної бібліографічної бази. Тобто, єдиного переліку всіх публікацій, коли-небудь написаних у світовій історіографії про знахідки монет пізньої Римської імперії та ранньої Візантійської імперії. Саме тому Принстонський університет намагається формувати національні команди дослідників в різних країнах.
Нашій команді потрібно внести до бази FLAME всі публікації про всі знахідки відповідних монет на території сучасної України (анотація англомовна, стаття – мовою оригіналу). Нам потрібно знайти все, що коли-небудь публікувалось у вітчизняній та зарубіжній історіографії від 19 століття до наших днів. Це буде декілька тисяч монетних знахідок.
Наступний етап нашої роботи не менш цікавий та не менш складний – занесення до бази не опублікованих монетних знахідок. Це такі знахідки, що знаходяться в музейних фондах або у приватних осіб, але про них ще не написано у науковій літературі. На нас чекає робота в архівах, в музеях, співпраця з археологами. Також потрібно моніторити та вивчати новітні інформаційні джерела: сайти скарбошукачів. Наш предмет цікавості – це не стільки самі монети, скільки те, де знайшли монету та за яких обставин.
До речі, більшість таких монет – не рідкісні, їхня історична цінність набагато вагоміша, ніж ринкова вартість.
– Чи не вважаєте ви, що три науковця для таких об’ємів роботи замало?
В.О.: – Мабуть, замало, але ж це проект не на місяць, навіть не на один рік. Це довгостроковий проект. Наша команда працюватиме над проектом FLAME, принаймні, до кінця цього року. Але нові монетні знахідки з’являються постійно, тому наповнення бази FLAME новими даними – це такий безкінечний процес.
До речі, проект FLAME функціонує з 2014 року, але українська команда науковців долучилась до проекту лише навесні цього року. Запросити українських науковців, це була ідея партнерів Принстонського університету, Канадського інституту українських студій Університету Альберти (Canadian Institute of Ukrainian Studies, University of Alberta, Edmonton). Вони надали грант, необхідний для роботи української групи науковців та звернулись до Інституту історії України НАН України із пропозицією до науковців подавати свої резюме організаторам проекту.
13 та 14 травня наша кафедра проводила традиційну Міжнародну наукову конференцію «Історія, археологія, інформаційна, бібліотечна та архівна справа: актуальні проблеми науки та освіти». На пленарному засіданні виступав представник Принстонського університету, координатор проекту FLAME доктор Марк Пижик. Серед іншого, він зазначив, що до березня 2021 року у них у базі не було жодного опису монетних знахідок на території сучасної України. Біла пляма. На території Польщі, Чехії та ряду країн Центральної і Східної Європи були описані знахідки, але про Україну не було згадок. Зараз вже майже 90 зафіксованих знахідок в Україні – це дуже добрий результат.
– Василю Михайловичу, чи зустрічались знахідки монет, які цікавлять проект FLAME, на території Кіровоградської області?
В.О.: – Так, зустрічались й описані у науковій літературі. Загалом, на території Кіровоградщини маємо монетні знахідки від найперших зразків, до сучасних. У фаховому журналі «Український нумізматичний щорічник» (№4, 2020 рік) надрукована моя стаття про знахідки монет Ольвії у басейні річки Тясмин.
Хоча, дійсно, в Україні найбільша кількість монет Східної Римської імперії знаходять в інших регіонах і відповідно зберігаються вони музейних установах тих регіонів: у Національному музеї історії України (Київ), у Державному історико-культурному заповіднику «Межибіж», у Національному заповіднику «Переяслав», у музеях Миколаєва, Херсону, Одеси тощо.
Наприклад, у цьогорічному випуску «Українського нумізматичного щорічника», який буде повністю присвячений античній та середньовічній нумізматиці, вийде стаття колеги з Інституту археології, професора Бориса Вікторовича Магомедова про знахідки римських монет під час проведення археологічних розкопок у Ольвії (Миколаївська область), на місці найбільшої давньогрецької колонії північного Причорномор’я, яка потім потрапила під владу Риму. Одразу, як ця стаття буде опублікована, ми додамо її до бази FLAME.
– Як, зазвичай, знаходять такі монети, цілеспрямовано шукають, або випадково?
В.О.: –У науці є чітка класифікація нумізматичних знахідок. Найбільш цінне джерело – археологічні розкопки, коли акуратно шар за шаром знімається грунт та все фіксується. Тоді ми бачимо археологічний контекст знахідки: супроводжуючі предмети, інші обставини. На Кіровоградщині античні монети знаходили, переважно, під час археологічних розкопок та дослідження давніх поховань.
Але іноді монети, одиничні екземпляри або скарби, знаходять випадково: під час будівництва, під час польових робіт тощо. Звичайно, у такому випадку краще звернутися до археологів, а не намагатися самостійно викопати знахідку, тому що порушиться комплекс й знахідка вже не матиме тієї наукової цінності, якби її задокументували археологи.
На Інтернет-сайтах «чорних археологів» продається чимало античних монет, знайдених на території України. Але, на жаль, ці люди часто приховують важливі для науки обставини знахідок: місце, час тощо.
– Матеріали досліджень в рамках проекту можуть стати базою для нових наукових публікацій?
В.О.: – Ми опрацьовуємо настільки великий пласт інформації, що матеріалу для публікацій дуже багато. Робота над таким проектом має перспективи не на один десяток публікацій чи доповідей на конференціях. Тут є потенціал навіть для написання книги.
Підготував Олександр Виноградов