О. Співаковський: «Українська мова та математика повинні стати обов’язковими предметами»
Минулої п’ятниці до ЦНТУ завітав перший заступник голови комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти Олександр Співаковський. Народний депутат України виcтупив на Вченій раді ЦНТУ, де розповів про власне бачення основних законодавчих проблем освіти, про якість вищої освіти, про досвід Херсонської області із впровадження регіональної програми підготовки молодих фахівців тощо.
До обрання до Верховної ради восени 2014 року, кандидат фізико-математичних наук, доктор педагогічних наук, професор Олександр Співаковський працював завідуючим кафедрою інформатики, програмної інженерії та економічної кібернетики Херсонського державного університету, також був проректором ХДУ, тобто, він сам чудово розуміється на особливостях роботи вищих навчальних закладів, та знає, з якими складнощами доводиться стикатися українським університетам. Особливо, регіональним.
На думку, першого заступника голови комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти, одна з найбільш болючих проблем останніх років вищої школи – стан та розподіл контингенту абітурієнтів.
«У мене є питання до ідеології вступу до вищих навчальних закладів, яка реалізується МОН, – зауважив Олександр Співаковський. – Я вважаю, що ця система несе ризики функціонування і збереження освітньої інфраструктури в Україні. Я не розумію, чому якийсь комп’ютерний алгоритм, який працює десь у кімнаті в Києві, вирішує питання, чому той чи інший абітурієнт поступає до того чи іншого університету? Фактично, йде відтік мозків із регіонів до центрів, і далі – за кордон. Це означає, що на периферії України ми формуємо не найбільш освічених людей. Наприклад, лише 24,6% випускників шкіл Херсонської області залишаються на території Херсонської області. Хіба це нормальне співвідношення?
В рамках гуманітаризації освіти ми отримали зменшення кількості дітей із нормальним математичним мисленням. За останні п’ять років по нашій кафедрі Херсонського державного університету результати ЗНО з математики абітурієнтів впали від 160 до 132 бали. Більш того, приблизно 85% випускників шкіл Херсонської області взагалі мають бал (з математики) нижче 130. Якщо університети приймають на вчителя математики абітурієнтів із балами 103, 105, 108, ви розумієте, на що це вплине, коли ці студенти завершать навчання і університеті та підуть працювати в школу? Фактично, ми маємо систему, яка зменшує фундаментальну складову підготовки людини та призводить до зниження рівня інтелектуального розвитку людського капіталу.
На мою думку, у першу чергу потрібно повернути державну підсумкову атестацію з математики, починаючи з початкової школи. Українська мова та математика повинні стати обов’язковими предметами. Далі, крок за кроком, у шкільну програму має бути повернуто 5-6 годин математики, починаючи із шостого класу. Після 9-го класу школи повинна відбуватися профілізація учнів: десь 70% підуть в гуманітарну сферу, 25% – в технічну сферу (професіонально-технічна освіта), і 5-6% школярів оберуть природничо-математичний напрямок. Ці речі ми хочемо врегулювати, дуже обережно, новим базовим Законом «Про освіту», над яким зараз працюємо в парламенті».
Розповідаючи про організацію роботи Національного агентства з забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО), перший заступник голови комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти Олександр Співаковський висловив думку, що НАЗЯВО має займатися дослідженнями на ринку освітніх послуг – шляхом залученні незалежних компаній, які проводитимуть вимірювання стосовно якості освіти в університетах. Рейтингування вищих навчальних закладів зробить ринок освітніх послуг прозорим та допоможе абітурієнтам та їхнім батьками зробити свідомий вибір університету.
Після свого виступу народний депутат відповів на запитання представників Вченої ради Центральноукраїнського національного технічного університету Миколи Сторожука (директор Кропивницького інженерного коледжу ЦНТУ), Василя Сало (декан факультету сільськогосподарського машинобудування), Миколи Петренка (керівник центру довузівської підготовки), Марини Семикіної (завкафедрою економіки та підприємництва). Зокрема, Олександр Співаковський згадав про досвід розробки регіональної програми людського капіталу. Дана програма передбачає спільну участь обласної ради та місцевих рад у підготовці для економіки регіону саме тих фахівців, які потрібні.
«Наприклад, у нас в Херсонській області недостатньо вчителів, за нашими показниками не вистачає приблизно 1200 вчителів, – розповідає Олександр Співаковський. – Якщо людина бажає стати вчителем, але з якоїсь причини не поступила на бюджет, вона може укласти цивільно-правову угоду з органом місцевого самоврядування та навчальним закладом і навчатися за кошти обласного, міського чи сільського бюджету. В результаті кошти інвестуються у навчання дітей за тими професіями, які потрібна: вчителі фізики, хімії, біології, технічні спеціальності тощо.
Цього року ми плануємо направити на навчання через регіональну програму людського капіталу близько 1000 осіб (загальний кошторис 25 млн. гривень, в середньому по 25 тисяч грн. на одного студента). Якщо Херсонська облрада нас підтримає, ці кошти підуть на підготовку потрібних регіону фахівців: це вчителі, медсестри і т.д. Ви також можете співпрацювати із місцевою владою, ми готові поділитися із колегами херсонським досвідом розробки регіональної програми людського капіталу».
На завершення зустрічі народного депутата із Вченою радою університету, ректор ЦНТУ професор Михайло Черновол вручив гостю символічний подарунок – книги про шахи.
Підготував Олександр Виноградов