Пошуки моделей інноваційного розвитку економіки України
Минулого тижня в Центральноукраїнському національному технічному університеті приходила масштабна Міжнародна науково-практична конференція «Конкурентоспроможна модель інноваційного розвитку економіки України», одними із основних організаторів якої виступили ЦНТУ і Комітет Верховної Ради України з питань бюджету. Загалом в роботі конференції було задіяно більше 20 наукових організацій, представництв органів державної влади та місцевого самоврядування і навчальних закладів України, Польщі, Словаччини, Грузії, Молдови, Лівану, Марокко.
Безумовно, тематика конференції: інноваційний розвиток економіки України, неймовірно важлива в наш час – на цьому наголошували всі, без винятку, спікери науково практичної конференції. «Кожного дня ми чуємо від колег-вчених, від експертів, по телебаченню що без інновацій та без модернізації країни рух уперед неможливий, – зазначив ректор Центральноукраїнського національного технічного університету, професор Михайло Черновол. – Без інновацій взагалі ніякого руху не буде! Без інновацій економіка країни приречена стояти на місці. Це надзвичайно актуальні питання, тому сьогодні ми проводимо наукову конференцію, присвячену інноваційному розвитку економіки України».
Пленарне засідання Міжнародної науково-практичної конференції «Конкурентоспроможна модель інноваційного розвитку економіки України» відкрив народний депутат України, член бюджетного комітету Верховної Ради України (голова підкомітету із видатків Комітету ВР України з питань бюджету), випускник нашого навчального закладу Олександр Горбунов. Народний депутат розповів про стратегічне планування та відкритість процесу бюджетування.
«Через бюджет ми закладаємо дорожню карту і перспективи розвитку країни, – говорить Олександр Горбунов. – На моє переконання, Україні потрібно переходити на середньострокове та довгострокове бюджетування. Такою ж є рекомендація наших європейський і світових партнерів. Тобто, на самому початку роботи кожного нового Уряду або кожного нового складу парламенту потрібно декларувати завдання на тривалий проміжок часу, щоб усі мали розуміння: які цілі ви перед собою ставите та що ви плануєте робити? Також важливе питання відкритості бюджету та участь громадськості в бюджетуванні. Хотілося, щоб депутати усіх рівнів проводили роботу із інформування стану виконання бюджетів. Чим більше інформації отримає громадськість, тим ефективніше суспільство зможе впливати на процеси бюджетування».
В якості прикладу участі громадськості у формуванні бюджетів, Олександр Горбунов навів проект Громадського бюджету Кропивницького, в якому задіяна значна кількість мешканців обласного центру. Також голова підкомітету із видатків Комітету Верховної Ради України з питань бюджету розповів про позиції України в міжнародному рейтингу відкритості бюджету «Open Budget index».
У своєму виступі на тему «Сучасні реалії та перспективні тренди інноваційного розвитку економіки України у міжнародному вимірі» проректор із наукової роботи ЦНТУ, доктор економічних наук професор Олександр Левченко навів докладний аналіз індексів конкурентоспроможності та інноваційності України з точки зору міжнародних експертів. Зокрема, серед негативних критеріїв індексу глобальної конкурентоспроможності України: інституційний розвиток (140 місце серед країн, що досліджувалися), розвиток інфраструктури (129 місце), макроекономічне оточення (128 місце), стан фінансових ринків (130 місце) тощо. У той же час, досить високі показники має система освіти України (33 місце) та фактор наявності вчених та інженерів (29 місце).
На думку світових експертів, Україна надзвичайно мало інвестує у власні дослідження і розробки. Наприклад, лише одна компанія Deere & Company (виробник обладнання та техніки під торговою маркою «Джон Дір») інвестує у власні розробки більше коштів, ніж весь бюджет на науку в Україні. Провідні світові компанії досить серйозно ставляться до статті витрат на інновації та наукові розробки, оскільки така робота згодом забезпечує компаніям стратегічну конкурентоспроможність.
Попри негативні процеси в економіці, науці, освіті, Україна в останні роки демонструє позитивну динаміку за глобальним інноваційним індексом. Станом на завершення 2017 року за рейтингом інноваційного індексу Україна посідала 50 місце у світі, в 2013 році – 71 місце, в 2014 році – 63 місце, в 2015 році – 54 місце. Якщо проаналізувати складові частини глобального інноваційного індексу України, то виявиться, що найбільш негативні показники, що «тягнуть» рейтинги донизу, – політичне середовище та політична нестабільність, які, на думку світових експертів, негативно впливають на інноваційний розвиток нашої держави, стримуючи стратегічних інвесторів. Із позитивних показників на глобальний інноваційний індекс впливають: високий рівень освіти (у тому числі, вищої освіти), стан інформаційно-комунікаційних технологій; рівень створення нових знань (в сфері бізнесу) та дифузії знань тощо.
«Глобальний інноваційний індекс підкреслює те, що Україна має достатній науковий та освітній потенціал, без цього не може відбуватися інноваційний розвиток, – зазначає професор Олександр Левченко. – Але у той же час існують великі проблеми із фінансуванням науки, із інвестиціями в науку представників малого і середнього бізнесу. Якщо ж взяти світовий досвід, можна побачити, що масові інновації будуються не лише за рахунок великого бізнесу, а також за активної участі малого і середнього бізнесу, які зацікавлені у динамічному інноваційному розвитку в умовах високої конкуренції».
Індекс глобальної конкурентоспроможності визначаються не тільки рівнем впровадження інновацій, а ще й людським фактором. Як зазначив у своїй доповіді професор Олександр Левченко, в індексі людського капіталу Україна посідає досить високі позиції, недалеко від таких країн, як Чехія і США. В умовах постіндустріальної економіки саме людський капітал визначає динаміку розвитку країни, тому позиції України в даному рейтингу свідчать про наявність перспектив розвитку людського капіталу.
Виступ професора Олександра Левченко під час пленарного засідання Міжнародної науково-практичної конференції «Конкурентоспроможна модель інноваційного розвитку економіки України» також містив рекомендації щодо напрямів активізації інноваційного розвитку економіки. Наприклад, такі пропозиції, як:
збільшення частки державного фінансування науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт до рівня 1,5%;
встановлення стратегічних пріоритетів інноваційного розвитку країни; формування та розвиток інноваційно-інтегрованих структур;
розвиток територіальної та галузевої інноваційної інфраструктури;
налагодження співпраці органів державної влади із освітніми закладами та бізнес-структурами на засадах соціального партнерства;
інтеграція національної та регіональних інноваційних систем до глобалізованого світового економічного простору;
запровадження енергоефективних та ощадливих технологій;
використання інструментів податкового стимулювання інноваційної діяльності суб'єктів господарювання;
сприяння формуванню на базі закладів вищої освіти потужних дослідницьких центрів тощо.
Генеральний директор Спілки підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України В’ячеслав Биковець (Київ) поділився із учасниками конференції думками про роль і місце бізнес-асоціацій в системі підтримки і розвитку інноваційного підприємництва в Україні. В більшості країн світу бізнес-асоціації є ключовим і дієвим елементом, як показник суспільства до самоорганізації в захисті своїх прав та інтересів. Відповідно, в Україні бізнес-асоціації також мають працювати на покращення підприємницького середовища, на розвиток підприємництва, в т.ч. інноваційного, що загалом підвищуватиме конкурентоспроможність економіки та сприятиме розвитку малого і середнього бізнесу.
На думку директора департаменту інфраструктури та промисловості Кіровоградської обласної державної адміністрації Олександра Корнюші, розвиток конкурентоспроможної моделі економіки неможливий без тріумвірату: державне управління, промисловці, наукова еліта. Наводячи приклади такої співпраці, Олександр Корнюша розповів про участь науковців нашого університету в «Програмі впровадження регіональних наукових досліджень у промислове виробництво Кіровоградської області на 2017-20 роки», розроблену спільними зусиллями обласної влади та ЦНТУ. Мета програми – концентрація зусиль органів влади, наукових установ, навчальних закладів, підприємств, організацій для втілення інноваційного продукту у виробництво.
Дана програма (орієнтована на невеликі підприємств, що не мають у себе конструкторських бюро, проте мають необхідність інноваційної діяльності) створює умови для проведення наукових досліджень та впровадження їх результатів у виробництво, є практичним інструментом реалізації регіональної політики сприяння розвитку науки і техніки, впровадженню нових екологічно безпечних технологій, підвищенню технічного рівня виробництва вирішенню науково-технічних проблем, що мають першочергове завдання для підвищення її ефективності та конкурентоздатності.
За словами Олександра Корнюші, Кіровоградська обласна державна адміністрація та департамент інфраструктури та промисловості КОДА завжди готові взяти участь у виробленні спільної стратегії розвитку виробництва області на основі моделі інноваційного розвитку економіки.
Також під час пленарного засідання Міжнародної науково-практичної конференції «Конкурентоспроможна модель інноваційного розвитку економіки України» виступили: заступник директора департаменту з питань економічного розвитку, торгівлі та інвестицій Міської ради міста Кропивницького Аліна Пузакова; завідувач кафедри менеджменту, Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості України, доктор економічних наук, професор Лариса Лутай (тема доповіді: «Виклики ринку праці в умовах кризи та шляхи їх подолання»); завідувач кафедри аудиту та економічного аналізу Університету державної фіскальної служби України, доктор економічних наук, професор Андрій Лісовий (доповідь на тему: «Удосконалення податкової системи України як метод детінізації економіки»); СЕО компанії CRYPTO FINANCE Радж Делік.
Після пленарного засідання робота конференції продовжилась за наступними секціями: бюджетно-податкові відносини в умовах інноваційного розвитку економіки; інноваційний розвиток реального сектору економіки, галузей та інфраструктури; державне регулювання інноваційного розвитку економіки: вітчизняний та міжнародний досвід; формування та розвиток сучасних інноваційно-інтегрованих структур; роль територіальних громад у забезпеченні інноваційного розвитку; соціально-економічні важелі забезпечення конкурентоспроможності суб’єктів господарювання в умовах становлення інноваційної парадигми розвитку; кількісні та якісні аспекти розвитку людського потенціалу в контексті інноваційно-інвестиційних трансформацій; інформаційно-аналітичне забезпечення інноваційного розвитку.
Доповіді для секційних засідань Міжнародної науково-практичної конференції «Конкурентоспроможна модель інноваційного розвитку економіки України» підготувала значна кількість представників Центральноукраїнського національного технічного університету. Зокрема: доцент кафедри економіки, менеджменту та комерційної діяльності ЦНТУ Юрій Малаховський (доповідь на тему: «Трансакційний механізм регулювання інноваційно-мережевої економіки»); доцент кафедри аудиту та оподаткування Алла Лисенко (доповідь: «Податкові інструменти як засіб державного регулювання інноваційних процесів в економіці»); доцент кафедри економіки та підприємництва Марія Бугаєва (доповідь: «Основні тенденції розвитку законодавчого забезпечення державного регулювання інноваційної діяльності в Україні»); асистент кафедри економіки, менеджменту та комерційної діяльності Ілона Царенко (доповідь: «Вплив кластеризації на конкурентоспроможність економіки країни») та інші.
Фоторепортаж з конференції «Конкурентоспроможна модель інноваційного розвитку економіки України» можна переглянути на сторінках ЦНТУ у соціальних мережах.
Підготував Олександр Виноградов