Захист дисертацій


16 травня 2018
15 травня на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 23.073.01 Центральноукраїнського національного технічного університету відбувся захист двох дисертацій за спеціальністю 05.05.11 «Машини і засоби механізації сільськогосподарського виробництва»: на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук (Андрій Панков) і на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук (Дмитро Макаренко).

15 травня на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 23.073.01 Центральноукраїнського національного технічного університету відбувся захист двох дисертацій за спеціальністю 05.05.11 «Машини і засоби механізації сільськогосподарського виробництва»: на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук (Андрій Панков) і на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук (Дмитро Макаренко).

Тема докторської дисертації Андрія Панкова «Наукові основи підвищення ефективності роботи зернових сівалок застосуванням пневматичних висівних пристроїв дискретної дії», робота виконана в Центральноукраїнському національному технічному університеті.

Науковий консультант – професор кафедри експлуатації та ремонту машин Центральноукраїнського національного технічного університету, доктор технічних наук, професор Віктор Васильович Аулін.

Офіційні опоненти: завідувач кафедри сільськогосподарських машин Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка, доктор технічних наук, професор Валерій Іванович Пастухов;

професор кафедри автомобілів Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя, доктор технічних наук, професор Богдан Матвійович Гевко;

професор кафедри механізації виробничих процесів у тваринництві Дніпровського державного аграрно-економічного університету, доктор технічних наук, професор Сергій Сергійович Тищенко.

В дисертаційній роботі Андрія Панкова «Наукові основи підвищення ефективності роботи зернових сівалок застосуванням пневматичних висівних пристроїв дискретної дії» вирішено комплексну науково-технічна проблема підвищення ефективності роботи зернових сівалок, що включає в себе наступні складові: покращення енергоефективності робочого процесу висівних систем, зниження матеріаломісткості і тягового опору сівалок на основі застосування пневматичних висівних пристроїв дискретної дії з елементами струминної техніки, а також удосконалення засобів автоматизації та інформатизації процесу висіву на основі мехатронного підходу.

Автором встановлено, що перспективним напрямком підвищення ефективності технологічного процесу висіву є його принципова структурна зміна на основі застосування вепольного дискретного принципу дії висівних пристроїв, пов'язаних гнучкою дискретною синхронізацією з переміщенням посівної машини. При цьому дискретний принцип дії висівних пристроїв дозволяє оптимізувати енергоспоживання та більш ефективно здійснювати автоматизацію робочого процесу, на відміну від аналогового принципу дії традиційних висівних систем. Залежності, виявлені в результаті аналізу і обробки даних, що характеризують роботу зернових сівалок, дозволили обґрунтувати комплексний універсальний критерій ефективності застосування посівних машин, який представляє собою параметричне співвідношення, що визначає ефективність виробництва та експлуатації зернових сівалок на основі раціонального використання енергії.

В дисертації показано, що більшість існуючих технічних засобів диференціювання норми висіву є структурно надлишковими, з негативним показником функціонально-структурної інтеграції та нерівномірним розподілом функціонального навантаження. Наявність надлишкових блоків призводить до зниження надійності і точності функціонування систем автоматизації, погіршення їх масо-габаритних і вартісних показників.

Встановлено, що поєднання в посівній машині роздільно-агрегатної компонувальної схеми групового висіву з малої матеріаломісткістю і висівних систем зі зниженою енергоємністю можливо на основі розроблених пневматичних висівних пристроїв дискретної дії з елементами пневмоніки. Це дозволяє зменшити енергоємність роботи зернових сівалок в середньому на 13%, знизити їх тяговий опір на 12%, а також економити експлуатаційні і приведені витрати до 16% в порівнянні з посівними машинами, заснованими на поєднанні інших компонувальних схем і висівних систем.

Тема дисертації Дмитра Макаренка на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук – «Підвищення довговічності паралелограмного механізму посівних комплексів зміною конструкції рухомих з'єднань». Робота виконана в Дніпровському державному аграрно-економічному університеті.

Науковий керівник: завідувач кафедри експлуатації машинно-тракторного парку Дніпровського державного аграрно-економічного університету, кандидат технічних наук, доцент Олексій Дмитрович Деркач.

Офіційні опоненти: завідувач кафедри автомобілів Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя, доктор технічних наук, доцент Олег Леонтійович Ляшук;

проректор з науково-педагогічної роботи Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. П. Василенка, кандидат технічних наук, доцент Олексій Ігорович Алфьоров.

В дисертаційній роботі Дмитра Макаренка вирішено наукове завдання підвищення довговічності паралелограмного механізму копіювання посівних комплексів шляхом розробки і обґрунтування параметрів рухомих з'єднань виготовлених з полімерно-композитних матеріалів. Визначено основні параметри елементів рухомих з'єднань паралелограмного механізму копіювання при динамічній взаємодії дискового сошника посівної секції з грунтом. Виконано дослідження характеристик та властивостей рухомих з'єднань механізму копіювання, виготовлених з полімерно-композитних матеріалів. Доведено доцільність впровадження полімерно-композитного матеріалу у відповідні рухомі спряження.

Основні положення дисертаційної роботи впроваджені на підприємствах ТОВ «Агро-Пром-Союз» і ТОВ «НВП «Союз-Композит», м. Дніпро і прийняті до впровадження в ТОВ «Агротек», м. Підгороднє та використовуються у навчальному процесі кафедри експлуатації машинно-тракторного парку ДДАЕУ.

Із дисертаціями можна ознайомитися у бібліотеці Центральноукраїнського національного технічного університету.

Фотографії Владислава Мелешко