Наш магістр в новій поліції Києва


19 жовтня 2015

Сергій Варава навчається в магістратурі кафедри програмного забезпечення КНТУ на поєднаній очно-заочній дистанційній формі навчання на спеціальності “Комп’ютерні системи та мережі” і працює в новій поліції Києва. Сергій з радістю ділиться своїми враженнями про улюблену роботу.

Розкажи, як ти потрапив у патрульну службу Києва?

У новинах почув, що буде набір у нову поліцію, відправив он-лайн заявку і на протязі місяця прийшло запрошення на перші загальні тести. Тестування загальних навичок – це комп’ютерне тестування на вміння логічно мислити. Тести були наступні:  “Математика”, “Логіка”, “Аналогія”, “Речення”, “Слово”.

Вона так і називається “нова”?

Так. Нова, так і називається – все кардинально змінили, нові люди, нове ставлення до людей, нові обличчя і нові посмішки. Ми виконуємо обов’язки ППС і ДАІ ну і, звичайно, не обходиться без сімейних сварок, бійок, шахрайства і т.д.

Чому тебе поліція зацікавила? Ти ж не просто так заявку туди подав?

Як це не банально звучить, мрія дитинства.

Чому банально? Навпаки, це прекрасно! Ти зміг в настільки “юному” віці повернути життя у сторону мрії!

Завжди подобалася міліція, форма, звання.

Завжди думала, що при прийомі в поліцію в першу чергу дивляться на фізичну підготовку, а виявилося на знання математики, логіки, “речення”, “слова”… Чому?

Як показує досвід, старі даїшники і ППС-ники не могли пояснити причину зупинки, не могли зв’язати два слова до купи, думаю через це. А поліція – це державний орган і, в якійсь мірі, обличчя країни. Тому в ній повинні бути розумні люди, які зможуть провести доцільну профілактичну бесіду з правопорушником, якщо він дійсно вчинив дане правопорушення, а не вигадувати причину зупинки “находу”, як ми це спостерігали довгі роки…

А математика? Виходить, що потрібно особливе мислення, щоб зуміти миттєво оцінити обстановку і прийняти найоптимальніше рішення. Я правильно розумію?

Абсолютно вірно.

Як ти пройшов перші загальні тести? Було важко? Готувався до них?

До перших тестів не готувався взагалі, так як ніхто не знав що там буде, які питання, завдання і т.д.

І ти все пройшов з першого разу?

Так, розумієте, коли 17 людей на місце і ти маєш дуже велику конкуренцію, там другий шанс просто не давали.

Тобто просто не було права на помилку… В принципі і правильно, в поліції ж потрібні виняткові люди.

Саме так, а з приводу виняткових людей, коли прийшли в перший день на навчання, всі відразу ж здружилися, всі допомагали один одному. Так як я не маю юридичної освіти, мені було дуже важко з юридичними предметами: “Адміністративні правопорушення”, “Кримінальне право”, “Права людини”, а допомога хлинула з усіх сторін, як від одногрупників, які вже мали досвід роботи в юридичній сфері, так і від викладачів. Ніхто нікому не відмовляв у допомозі, тому що всі розуміли, що робимо одну справу – змінюємо країну. Те ж саме і в роті, коли виникає небезпека для життя, чи здоров’я поліцейського,  на підмогу приїжджає по 5 екіпажів за хвилину, і це дуже круто виглядає коли за твоєю спиною стоїть 10, а то і більше людей, які приїхали владнати конфлікт. Всі мої колеги добрі, розумні, чуйні, ну коротше круті.

Ось це найголовніше – душевні якості і згуртованість! Коли ти пройшов перші тести, що було потім?

Потім було фізо: 12 разів підтягнутися, 100 метрів за 13 секунд пробігти, 1 кілометр за 3 хвилини… Якщо чесно, то і фізо було не важке.

Потім була військово-лікарська комісія. Після неї були психологічні тести… Там питання, не те щоб складні, але дуже дивні… По типу: “Чи думали Ви коли-небудь про самогубство?”, “Чи вбивали Ви тварин?”, “Чи можете вбити людину?”.

А після психологічних тестів що було?

Після психологічних тестів була співбесіда. Там задали, наприклад, таке питання: “Ти зупинив начальника управління п’яним, твої дії?” І тут почалася паніка, що відповісти??? Почав вигадувати щось на кшталт “викликати керівництво”, “оповістити міністерство” і т.д. А мені на це кажуть – “а подумай добре”… У підсумку все просто виявилося. Правильна відповідь – “скласти протокол на загальних підставах, забрати права” і діло зроблене.

А після співбесіди, що далі було?

Потім 3 місяці незабутнього навчання. Потім присяга і служба.

Чого вас там навчали?

Тактика, адміністративний кодекс, кримінальний кодекс, права людини, толерантність, взаємодія громадян з поліцією і ще приблизно 20 дуже цікавих і потрібних предметів…

Чим ти зараз у поліції займаєшся? Тобто які твої обов’язки?

Патрулювання району, запобігання порушенням правил дорожнього руху, охорона громадського порядку, також нас задіюють при конфліктах, сімейних сварках, бійках, вбивствах…

Що думаєш про анонсовану Аваковим нову кіберполіцію, покликану забезпечувати інформаційну безпеку? Хотів би працювати в ній?

В Україні почалася нова хвиля інформаційної війни, елементами якої стали хакерські взломи і крадіжки баз даних та електронного листування. Тому я думаю, що така поліція обов’язково повинна бути, тому що безпека комп’ютерних систем і мереж зараз дуже актуальна і в Україні, і в світі. Інформацію теж треба охороняти, так само як і громадян.

Хотів би я працювати в кіберполіції? Думаю більше ні, ніж так, тому що я не хочу займати чуже місце – є люди, які на порядок кращі у цій сфері, ніж я.

Коли йшов навчатися у ВНЗ, чому вибрав саме IT-спеціальність?

Престижно + непогані гроші можна заробляти і техніка подобається.

У тебе збереглися цікаві спогади про навчання у нас?

Сказати чесно, група не дуже дружна, зате викладацький склад доброзичливий до студентів.

Чи будуть корисні тобі навички програмування і знання комп’ютерної техніки в майбутньому?

Звичайно. Знання в області комп’ютерної техніки, отримані на кафедрі програмного забезпечення КНТУ, в подальшій роботі мені будуть потрібні та корисні, так як поліцейські автомобілі обладнані планшетами, на які приходить виклик, вони ж є і навігаторами. Також всі комунікації, зв’язок з ділянками, відбувається за допомогою Інтернету та комп’ютерної техніки. Рапорти, звіти, також в електронному вигляді.

Підготували Ольга Ладигіна та Єлизавета Мелешко